Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ментрежитися

Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТРЕЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТРЕЖИТИСЯ"
Вимастити Cм. вимащувати.
Жа́йворонник, -ка, м. Клѣтка для жаворонковъ. Харьк.
Заду́ти Cм. задувати.
Кулачина, -ни, м. Кулакъ. А я постелю сірячину, а в головах кулачину. Чуб. V. 938.
Одномасний, -а, -е. Одноцвѣтный, одной масти. Одномасна земля. Любеч.
Оріхарка, -ки, ж. = оріхарь. Вх. Уг. 256.
Питльовка, -ки, ж. Крупичатая мука. Кіевск. у.
Подорожчизна, -ни, ж. Плата за проѣздъ по дорогѣ. Родъ денежной повинности, уплачиваемой крѣпостными помѣщику. Чуб. VII. 517.
Полопатися, -паємося, -єтеся, гл. Лопнуть (о многихъ). Будуть пани дуться, поки полопаються. Ном. № 1246.
Хабальний, -а, -е. Кокетливый; любодѣйный. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНТРЕЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.