Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

ментрежитися

Ментре́житися, -жуся, -жишся, гл. Волноваться, бунтоваться. Оттоді то народ почав ментрежитись проти панів. Кіевск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 417.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТРЕЖИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНТРЕЖИТИСЯ"
Загалу́нити, -ся. Cм. загалунювати, -ся.
Здвиж, -жу, м. Трясина. Н. Вол. у.
Кістричитися, -чуся, -чишся, гл. = костричитися. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Наджули́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Напиться пьянымъ, нагрузиться. Харьк.
Непідлеглий, -а, -е. Независимый. Непідлегла воля духа. К. ХII. 23.
Повинорювати, -рюю, -єш, гл. Выискать (во множ.). Та тут хоч печериці і єсть, так за бісовою дітворою не вбачиш їх: як де нагибають, так і повиморюють. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.
Приближність, -ности, ж. Разстояніе. Конот. у.
Приємно нар. Пріятно. Зелене вино Богу приємно. Чуб. III. 415.
Простовисний, -а, -е. Вертикальный. Желех.
Пуляш, -ша, м. = пуляк. Вх. Лем. 459.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНТРЕЖИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.