Витока, -ки, ж. Куча орѣховъ, собранныхъ лѣсной мышью.
Дави́тися, -влю́ся, -вишся, гл. Давиться. Не дуже й жує, так цілком і ковтає, аж давиться. Трохи був на смерть не подавився. А Петро йому й каже: се тобі, старче, так Бог зробив за те, щоб другому не бажав давитись.
Заклебу́чений, -а, -е. Загнутый, закривленный. Носи (у постолах,) суть завше менше або більше догори заклебучені.
Кутик, -ка, м. Ум. отъ кут.
Насміхатися, -хаюся, -єшся, гл. = насміхати. Насміхалися з його. Із матки старенької насміхається.
Натроюдити, -джу, -диш, гл. Наговорить неправды или съ цѣлью настроить извѣстнымъ образомъ. Вона йому натроюдила шо знала. Брехала, брехала, та вже й нікуди. Cм. натруюдити.
Неслиханий, -а, -е. Неслыханный. Вижени мені звіря неслиханого і невиданого.
Розгрязити, -жу́, -зи́ш, гл. Размѣсить грязь. Знову розгрязять свині коло порога грязь. Cм. розгрузити.
Удід, удода, м. = одуд. Хоч куй, зозуле, хоч не куй: мені і удід закує.
Уладити, -джу, -диш, гл. = уладнувати. Тут як би владить так, щоб який-небудь неборак не здумав шелесту зробити.
