Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелючий

Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЮЧИЙ"
Волога, -ги, ж. Влага. Аф. 320.
Дворя́дний, дворядо́вий, -а, -е. Въ два ряда, двурядный. Вх. Уг. 235. О. 1861. VII. 2.
Кошуленька, кошулечка и кошулька, -ки, ж. Ум. отъ кошуля.
Млен, -ну, м. = млін. Вас. 183.
Одудкуватий, -а, -е. Трубчатый. На городі очерет та й одудкуватий. Н. п. Харьк.
Примеркання, -ня, с. Сумерки. Це було так на примерканні, — сонце сіло. Новомоск. у.
Розговіни, -він, ж. мн. Разговѣнье. Маруся чи їла, чи не їли, їй лучче всяких розговін те, що Василь вернувсь і жив і здоров. Ке. І. 72.
Частина, -ни, ж. Часть. Марія добру частину вибрала. Єв. Л. X. 42. Частина її серця. Левиц. І. 37. Ум. частинка, частиночка.
Чипуга, -ги, ж. Раст. = дереза, Caragana frutescens Dc. ЗЮЗО. І. 115.
Чорнісінький, -а, -е. Чернехонькій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.