Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелючий

Мелю́чий, -а, -е. Мукомольный. Мелючий млин. Вас. 172.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЮЧИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЮЧИЙ"
Виштирити, -рю, -риш, гл. Выпроводить, выгнать. Я таки його виштирила з хати. Лебед. у.
Гласити, -шу, -сиш, гл. Возглашать. Слава в вишніх Богу, ангели гласять. Чуб. ІІІ. 341.
Ди́ба нар. Дыбомъ. Як скочить Лев — аж диба стала грива. Гліб. 21.
Закріпости́ти, -ся. Cм. закріпощати, -ся.
Залима́нити, -ню, -ниш, гл. Выманить, занять. Два карбованці залиманив та й не дає.
Купанина, -ни, ж. Безпрестанное купанье.
Накра́й нар. На краю, въ концѣ. Жила вдова накрай села. Н. п.
Наруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Нарубить. А ну, синку, роскидаймо хлівець та нарубаємо дровець. Ном. № 10289.
Обцас, -су, м. Каблукъ. Гол. Од. 52. Їден чобіт на підкові, другий на обцасі. Чуб. V. 1067.
Окрик, -ка, м. Крикъ. Зараз окрик учинив.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЮЧИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.