Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелайник

Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Відкочувати 1, -чую, -єш, сов. в. відкотити, -кочу, -тиш, гл. Откатывать, откатить. Він тоді його відкотив аж до лісу. О. 1862. І. 33.
Гу́сівки, -вок, ж. мн. = Гусевки. На гусівках грає. АД. І. 38.
За́юк, -ка, м. = заєць. Желех.
Кадний, -а́, -е́ Дымный, закоптѣлый. Желех. Закр.
Квакун, -на́, м. = квак.  
Критикувати, -ку́ю, -єш, гл. Критиковать. Надрукованого і критикованого нічого не читав. Шевч. Передм. до Гайдам.
Мно́гість, -гости, ж. Множество, многочисленность.
Назворо́т нар. Навыворотъ, наоборотъ. І все робили назворот. Котл. Ен. IV. 64.
Понашмаркувати, -кую, -єш, гл. То-же, что и нашмаркати, но во множествѣ.
Строковець, -вця, м. = строкарь. Хотин. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.