Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелайник

Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Брилка, -ки, ж. Ум. отъ брила.
Гембочка, -ки, ж. Рубецъ шитья, загнутый на лицевую сторону и пристроченный. Волынск. г.
Злукавнувати, -ную, -єш, гл. = злукавити. Не можна було йому злукавнувати. Кв. І. 72.
Му́сити, -шу, -сиш, гл. 1) Долженствовать, быть должнымъ, вынужденнымъ. Не рада коза торгу, а кури весіллю, та мусять. Ном. № 1075. Просили — не хотів, казали — мусив. Ном. № 1076. мусить бути. Должно быть, вѣроятно. Іде шляхом молодиця, мусить бути з прощі. Шевч. 79. не мусити. Не быть въ состояніи. Полюбила козаченька, не мушу забути. Мет. Ніяк не мусе достати грошей. ХС. IV. 17.
Политися, -ллю́ся, -ллєшся, гл. Политься. Слово полум'єм взялося, і з мовчання, сумування мов той бистрень полилося. К. Псал. 95. Кров полилася. Шевч. 167.
Правобіцький, -а, -е. = правобічний. Лівобіцька і правобіцька Україна. Св. Л. 23.
Пригніт, -ту, м. Притѣсненіе. Нас так тяжко тіснять і пригнічують необачні... Ми і в тісноті і в пригніті... К. ХП. 132.
Сорокуватий, -а, -е. Пестрый: черный съ бѣлымъ. Богод. у.
Сучечка, -ки, ж. Ум. отъ сука.
Тарахкання, -ня, с. Стукъ, стучаніе. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.