Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелайник

Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Запі́нити, -ню, -ниш, гл. Покрыть пѣной.  
Кавалерочок, -чка, м. Ум. отъ кавалер.
Ле́йстер, -стру, м. Реестръ. Запишіть у лейстри. Мил. 162.
Морґу́лька, -ки, ж. Ум. отъ морґуля.
Начитатися, -та́юся, -єшся, гл. Начитаться.
Огнивце, -ця, с. 1) Ум. отъ огниво. 2) То-же, что и песик въ ткацкомъ станкѣ. Cм. верстат. МУЕ. III. 24.
Поперепиватися, -ва́ємося, -єтеся, гл. Перепиться (о многихъ). Так поперепивалися, що і з-за столу не повилазили, там і поснули. Кіевск. у.
Розщебетатися, -чуся, -чишся, гл. Разщебетаться.
Судьба, -би, ж. Осужденіе, пересуды. Се не судьба, а щира правда. Ном. № 6720.
Устелити, -ся. Cм. устеляти, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.