Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мелайник

Мела́йник, -ка, м. 1) Хлѣбъ изъ кукурузы. 2) Ломкая порода шифернаго камня. Вх. Зн. 35.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАЙНИК"
Геркотня, -ні, ж. = ґерґотання. І завелась на ставь геркотня. Греб. 363.
Дужатися, -жаюся, -єшся, гл. Бороться. Вх. Зн. 16.
Жевжикува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Вѣтрогонить. Харьк. г.
Клюква, -ви, ж. = ключина 2. Вх. Зн. 26.
Конечне нар. 1) Непремѣнно, неизбѣжно. Вони почули, що за пшеницею треба конечне йти в двір фараонів. Опат. Любилося двоє дітей сердечне, присудив Господь розлучити конечне. Грин. III. 251. 2) не конечне. Не совсѣмъ, не очень. Не конешне вона влюбляла, як до чоловіка трапиться гість. МВ. (КС. 1902. X. 143).
Невістка, -ки, ж. 1) Невѣстка. 2) мн. Раст. Chrysanthemum leucanthemum. Шух. І. 21. Вх. Зн. 41. Ум. невістонька, невісточка.
Одновірний, -а, -е. Единовѣрный. К. Краш. 21.
Пупер, -пра, м. = пупець 3. Вх. Лем. 459. Ум. пуприк.
Сабаш, -шу, м. Шабашъ, суббота у евреевъ.
Титарство, -ства, с. Должность церковнаго старосты.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛАЙНИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.