Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мельнути

Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть. Ном. № 1122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЬНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЬНУТИ"
Блощинник, -ка, м. Раст. Ledum palustre. Лв. 99. Cм. блощичник.
Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Двійча́тий, -а, -е = Двійчастий.
За́вивка, -ки, ж. = завертка i. Чуб. III. 193.
Лахта, -ти, ж. Небольшой заливъ. Лахута, ти, ж. = лахманка. Вх. Зн. 31.
Остерегати, -га́ю, -єш, сов. в. остерегти, -жу, -же́ш, гл. Предостерегать, предостеречь. Хто остеріг вас? Єв. Мт. III. 7.
Півголосом нар. Въ полголоса. Желех.
Плетка, -ки, ж. Сплетня. Плетка слухань не будеме. Гол. III. 261.
Сімдесят, -ти числ. Семьдесятъ. Чорт сімдесят пар постолів стоптав, поки їх докупи зібрав. Ном. № 9023.
Скосити, -ся. Cм. скошувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЬНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.