Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мельнути

Мельну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Одн. в. отъ моло́ти. Язичок мельне, та й у кут, а стіну натовчуть. Ном. № 1122.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЬНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛЬНУТИ"
Глибоченько нар. Ум. отъ глибоко.
Гріма́к, -ка́, м. Кусокъ льда, употребляемый для того, чтобы спускаться на немъ съ горки. Сим. 159.
Ґле́джити, -джу, -джиш, гл. = Ґлеґати, ґляґати. Гн. II. 8. Гол. І. Вступл. 700.
Ли́жка, -ки, ж. 1) = ложка. Треба миски, треба лижки. Грин. III. 678. 2) Ножъ, которымъ вырѣзывается углубленіе въ ложкѣ. Шух. І. 247. 3)жаб'я. Головастикъ. Вх. Лем. 413.
Маці́пкий. Cм. Маціненький.
Нагрю́кати, -каю, -єш, гл. 1) Настучать, нашумѣть, нагремѣть. 2) Захватить гдѣ-либо, встрѣтить, напасть. Як де нагрюкають якого жида, — там йому й капець. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Оптекарь, -ря, м. = аптекарь. Ном. № 7541.
Порожник, -ка, м. Мѣсто около дверей, гдѣ обыкновенно ставятъ метлу. Вх. Зн. 53.
Шипок, -пка, Раст. Azaba procumbens. Шух. I. 18, 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛЬНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.