Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

медуниця

Медуни́ця, -ці, ж. Раст. а) = медунка 1. ЗЮЗО. І. 133. б) Spiraea Filipendula. ЗЮЗО. І. 137. Thalictrum angustifolium. ЗЮЗО. І. 138.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДУНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДУНИЦЯ"
Безносько, -ка, м. Человѣкъ, не имѣющій носа.
Вовчинець, -нця, м. Раст. Молочай, Euphorbia. Вх. Уг. 231.
Дочка́, -ки́, ж. Дочь. І появив він (Адам) сини і дочки. Св. П. І кн. М. V. 4. Вона князька дочка. МВ. ІІ. 32. Не веліла мати вдовиної дочки брати. Мет. 81. Ум. до́ченька, до́чечка. Чуб. II. 69. Кв. І. 15. Встань, моя дочечко, встань, моя галочко. Млр. л. сб. 125.
Зби́тниця, -ці, ж. ? Збитниця б тебе побила! Грин. II. 166.
Клобук, -ка, м. Клобукъ. Надів клобук, взяв патерицю. Шевч.
Округи нар. = округ. Позирнувши Ісус округи, рече. Єв. Мр. X. 23.
Оленець, -нця́, м. 1) Ум. отъ олень. Зілля спасає сиви оленець. АД. І. 83. 2) = оленок. Вх. Пч. І. 6.
Паночок, -чка, м. Ум. отъ пан.
Сповити Cм. сповивати.
Сутугуватий, -а, -е. Жесткій. Тверде в його, сутугувате мясо. К. Іов. 94.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕДУНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.