Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

менджун

Менджу́н, -на, м. Барышникъ, занимающійся мѣной лошадей. Найшов менджуна: продавай, кажу, мого коня аби кому. Лебед. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНДЖУН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНДЖУН"
Безшабельний, -а, -е. Не имѣющій сабли. Треба цім безшабельним гевалам збить трохи пихи. К. ЧР. 226.
Благуватий, -а, -е. Малоумный. Благувата трохи. Вас. 209.
Варунок, -нку, м. Боль живота, вѣтры. Мнж. 177. Я хоч що їм, то мені ніякого варунку нема, не так, як буває иншим. Конст. у.
Жва́вість, -вости, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавости, спритности в того Тараса. Левиц. І. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Ме́чник, -ка, м. Меченосецъ.
Семирогий, -а, -е. . семирога плахта Сортъ плахти. Кв. (Желех.).
Угноїти Cм. угноювати.
Уремення, -ня, с. Счастье, удача. Чиє времення, того й погода. Ном.
Холодність, -ности, ж. Холодность, холодъ. Желех.
Шишкатий, -а, -е. О гребнѣ пѣтуха: густой, широкій.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНДЖУН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.