Винужати, -жаю, -єш, гл. Изнурять. Ну, навіщо б я себе отак винужав: день у школі, прийде ніч — одно за книжками сидите.
Гіренько нар. Ум. отъ гірко.
Жанда́р, -ра, м. Жандармъ. Там жандари ходили, Марусеньку водили. Ум. жандарик. Як побігла Бондарівна темними лугами, а за, нею жандарики з гострими шаблями.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Обстанови городського життя.
Попопросити, -шу, -сиш, гл. Напроситься, просить много. Так вона мені попокланялась, попопросила мене.
Проскурина, -ни, ж. Раст.: a) Evonimus europaeus L. б) Evonimus verrucosus Scop.
Пструг, -га, м. Рыба Salmo fario, форель. Ум. пстружок.
Свердлик, -ка, м.
1) Ум. отъ свердел.
2) Часть поколодви (Cм.).
Смердючка, -ки, ж. Раст. Valeriana officinalis L.
