Дба́ння, -ня, с. Радѣніе, стараніе, заботливость.
Ди́бці, -ців, ж. мн. ум. отъ диби.
Засуди́ти, -джу́, -диш, гл. Осудить, приговорить. Ой вже тебе, молодий козаче, в салдати засудили.
Натрощити, -щу́, -щи́ш, гл. Наломать; раздавить (многое).
Облесно нар. = облесливо.
Переуючити, -чу, -чиш, гл. Перевьючить.
Перечути, -чую, -єш, гл. Прослышать, услышать. Перечули вони, шо у якогось царя покрав дзмій чотирьох дочок. Перечула через люде, що мій батько в гости буде. А я тебе, мій синочку, ні відкіль не перечую і не побачу.
Попереносити, -но́шу, -сиш, гл. Перенести (во множествѣ).
Путрити, -рю, -риш, гл.
1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить.
2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те!
Цибатий, -а, -е. Длинноногій. Цибатий, як журавель. Ум. цибатенький.