Бракувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Пренебрегать, отбрасывать. Єден бракує, другий пакує.
2) безл. Недоставать. Коли у тебе бракує того насіння, позич його. Чого вам бракує, то си докупіт.
Висерка, -ки, ж. Яблоня или груша, выросшая непосѣянной.
Джу́ра, -ри, м. Козацкій слуга-товарищъ, оруженосецъ, ходившій вмѣстѣ съ козакомъ въ походы и битвы. Тоді ж то не могли знати ні сотники, ні полковники, ні джури козацькії, що наш пан гетьман Хмельницький.... задумав. Ой сідлай, джуро, ой сідлай, малий, мені буланого, собі ж сідлай другого — гнідого старого. Ой як оглянеться та Перебийніс на джуру малого, й аж кладе (= бьетъ враговъ) джура, кладе малий ще лучче від його. Cм. Чура. Ум. Джу́ронька.
За́вороть, -ті, ж. 1) = заворотень 1. 2) Круговоротъ, водоворотъ, поворотъ воды противъ теченія. Там заверить: вода тече вниз, а то назад угору.
Коритце, -ця, с. 1) Ум. отъ кори́то. 2) = коритко.
Ма́цяти, -цяю, -єш, гл. = мацати.
Опириця, -ці, ж. Колдунья. Іде чарівниця, опириця.
Рихтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Снаряжаться, готовиться. Почали в дорогу рихтуватися. До того пана написали два цісарі: «Ти сі рихтуй, бо ми маємо бути в тебе на обіді».
Сальце, -ця, с. Ум. отъ сало.
Тойді нар. = тоді. Тойді орли сизопері налітали.
