Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межигірець

Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИГІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИГІРЕЦЬ"
Гуся́чка, -ки, ж. 1) Гусиный пометь. Вх. Лем. 406. 2) Раст. Potentilla anserina. Вх. Лем. 406.
Зужувати, -жую, -єш, сов. в. зузити, зужу, -зиш, гл. Суживать, сузить. То ширить їм, то зужує гряниці. К. Іов. 27.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Мора́льність, -ности, ж. Нравственность. Желех.
Осадчий, -чого, м. = осадник.
Осуруга, -ги, ж. см. осоруга.
Попопам'ятати, -та́ю, -єш, гл. Попомнить. Попопам'ятати московський місяць. Ном. № 5632.
Примулина, -ни, ж. Нанесенный водою илъ. Вх. Уг. 263.
Ремгати, -мжу, -жеш, гл. Шептать. Чуб. VII. 551.
Ряжечка, -ки, ж. Ум. отъ ряжа. Черниг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖИГІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.