Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межигірець

Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИГІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИГІРЕЦЬ"
Бондаренко, -ка, м. Сынъ бочара.
Виковзати, -ваю, -єш, гл. Скользя по льду, продѣлать дорожку. Аф. 330.
Добрина́, -ни́, ж. Хорошее качество. Купуйте, добродію, дрова, тут така добрана.
Коловерть, -ті, ж. Водоворотъ.
Мовча́зно нар. Молчаливо.
Муги́рь, -ря́, м. Неотеса, грубый простой человѣкъ, мужикъ. Мнж. 83. Така завелась смілость у вражих мугирів, що йде значний козак улицею, — ніхто й шапки не ламав. К. ЧР. 214. Ув. мугиря́ка. Зміев. у.
Оцілок, -лку, м. = кресало. Вх. Уг. 256.
Перепродуха, -хи, ж. = перекупка.
Псяюха, -хи, ж. Бранное слово: собачья кровь. Купив козак Олені заушниці зелені, як причепим до уха — яка ж гарна псяюха. Чуб. V. 1107. Ум. псяюшка.
Самошість. Самъ-шестъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖИГІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.