Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

межигірець

Межи́гірець, -рця, м. Живущій между горами.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИГІРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЖИГІРЕЦЬ"
Балакун, -на, м. Говорунъ, болтунъ К. Дз. 96.
Дзіґера́й, -ра́ю, м. = Нежить. Вх. Зн. 15.
Знакомість, -мости, ж. = знакімля. Маркев. 52.
Зціджувати, -жую, -єш, сов. в. зціди́ти, -джу́, -диш, гл. Отцѣживать, отцѣдить, сливать, слить (напр., настойку съ ягодъ).
Каяний, -а, -е. Раскаявшійся. Бог любе грішника, але каяного. Н. Вол. у.
Ме́кати, -каю, -єш, одн. в. ме́кнути, -ну, -неш, гл. Блеять.
Порозраювати, -раюю, -єш, гл. То-же, что и розраяти, но многихъ.
Реторва, -ви, ж. соб. Ученики класса реторики 3. Св. Л. 299.
Цвіркнути, -кну, -неш, гл. О сверчкѣ: затрещать разъ. В хаті тихо, і цвіркун не цвіркне. Драг. 66.
Шамотатися, -таюся, -таєшся, гл. Шевелиться, возиться, рваться. Зміев. у. Як його надушить, то мало не згинув. Що він ся шамотав, не міг з себе зсадити. Драг. 48.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЖИГІРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.