Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мензирь

Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЗИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЗИРЬ"
Білогрудий, -а, -е. Имѣющій бѣлую грудь, бѣлогрудый. Шейк., Ум. білогруденький.
Бурчачок, -чка, м. Ум. отъ бурчак.
Вечерниця, -ці, ж. Вечерняя звѣзда, Венера. Вх. Лем. 397.
Гурма́н, -на, м. = Гуска 2. Желех.
Доще́вий, -а, -е. = дощовий 2.
Засмокта́ти, -ся. Cм. засмоктувати, -ся.
Мул I, -лу, м. 1) Иль. Твої білі ребра піском занесу, у мул поховаю. Шевч. 58. 2) Урина. То вельзевул попустив мул, з ляку омочився. КС. 1882. IV. 170.
Набазі́кати, -ся. Cм. набазікувати, -ся.
Пасчин, -на, -не. Принадлежащій пасхальному хлѣбу. Саджає... паску до печі, а також пасчину посестру. МУЕ. III. 44.
Шаркий, -а́, -е́ Проворный, быстрый. Конст. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНЗИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.