Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

мензирь

Мензирь, -ря, м. Родъ овечьяго сыра.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЗИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕНЗИРЬ"
Гаяння, -ня, с. Дѣйствіе медлящаго, медленность, медлительность. Твоє гаяння до ладу не доведе.
Доси́нювати, -нюю, -єш, сов. в. досини́ти, -ню́, -ни́ш, гл. Досинивать, досинить.
Зголо́джений, -а, -е. Проголодавшійся. Зголоджена голота. К. ЦН. 298.
Зім'я́тися и зімнятися, -мну́ся, -не́шся, гл. 1) Смяться. 2) Растереться, истолочься.
Караул, -лу, м. (Заимств. изъ русск. языка) = калавур. Як опанували Умань, то й поставили усюди свій караул. ЗОЮР. I. 299. Ой кругом церкви, церкви січової караули стали. Н. п.  
Накрамарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Наторговать.
Попереціловувати, -вую, -єш, гл. Перецѣловать (во множествѣ).
Порозліновуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Разлѣниться (о многихъ).
Розшукування, -ня, с. Разыскиваніе.
Січ, -чі, ж. Сѣчь (запорожская). Січ — мати, а Великий луг — батько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕНЗИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.