А́зия, -зиї и А́зія, -зії, ж. Азія. В татарських піснях середньої Азиї...
Варуватися, -руюся, -єшся, гл.
1) Не рѣшаться, стѣсняться. Що, Парасю голубонько? що тобі доброго трапилось? — А вона все варується мені сказати, тілько гляне та счервоніє. Як я тебе вірно люблю да заняти боюся. — Займай, займай, козаченьку, да займай, не варуйся: я за славу сама стану, сама й виговорюся. Сватай, сватай, козаченьку, сватай, не варуйся.
2) Остерегаться; беречься. Котрий іде у старости, то най ся варує.
Ґо́тур 2, -ра, м. = Готур, Tetrao urogallus.
Ікло, -ла, с. Клыкъ. Як піймав вовк іклом за хвіст, так і роспоров хвіст.
Накри́ти, -ся. Cм. накривати, -ся.
Повипірати, -ра́ю, -єш, гл. Вытѣснить, вытолкать (многихъ). Повипірала б я вас за старців.
Полютувати, -ту́ю, -єш, гл.
1) Позлиться. побѣситься.
2) Попаять.
Пошморгом нар. Соскользнувъ, сорвавшись. Пішла сокира пошморгом по дереві та мене по руці.
Стрибкий, -а, -е. Любящій скакать, прыгать. Стрибкий, як живчик.
Хробур, -ра, м. Хребетъ. Ото як звіз колом по спині, так хробур і перебив.
