Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

медунка

Меду́нка, -ки, ж. 1) Раст. a) Pulmonaria angustifolia L. ЗЮЗО. І. 133. б) Pulm. azurea Bess. Ibid, в) Pulm. officinalis L. Ibid, г) Cytissus nigricans. Лв. 98. д) Lychnis. Лв. 100. 2) Родъ сладкой груши. Вх. Зн. 36. 3) Ласковая женщина. Не медунку ведуть, та не медунка й в коноплях сидить (та злюща, а та ще гірша). Нон. № 2903. дівка мідунка. Хорошая и милая дѣвушка. Вх. Зн. 36.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 415.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДУНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕДУНКА"
Вискиряти, -ря́ю, -єш, сов. в. вискирити, -рю, -риш, гл. = вискаляти, вискалити. Так зуби й вискиря. Грин. II. 93.
Гугни́во нар. = Гугняво.
Завиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Завилять. А Прус хвостом не завиляв, як знаєш лис хвостом виляє. Котл. Ен.
Заґерґотіт́и, -ґочу́, -чеш и -тиш, гл. = заґелкати.
Злототканий, -а, -е. Тканый золотомъ. А ті кирви злототкані всю світлицю укривають. Федьк. І. 125.
Пад, паду, м. 1) Низкое мѣсто? Закувала зозулина в саду на паду. Мил. 137. 2) мн. Террасы Херс. г.
Повелівати Cм. повеліти.
Попручатися, -ча́юся, -єшся, гл. Побарахтаться. Попручався, поки й вирвався.
Припікання, -ня, с. Прижиганіе.
Хро-хро! меж., выражающее хрюканье свиньи. Біжить кабан: «хро-хро-хро! Хто в цій рукавиці?» Рудч. Ск. II. 2.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕДУНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.