Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

меланка

Мела́нка, -ки, ж., также и мн. меланки. Канунъ новаго года. ходити з меланкою. Компанія парубковъ, среди которыхъ одинъ, называемый меланкою, одѣтъ въ женскую одежду, а другіе переодѣты цыганомъ, старикомъ, козою и пр., ходить вечеромъ подъ новый годъ изъ хаты въ хату, поетъ обрядовыя пѣсни и пр. О. 1861. XI. Свид. 66. Cм. коза 5.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 416.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАНКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "МЕЛАНКА"
Дрилюва́ти, -лю́ю, -єш, гл. 1) Сверлить дрилем. 2) Очищать крыжовникъ, смородину и т. п. отъ косточекъ.
Згаси́ти Cм. згашати.
На́ковань, -ні, ж. Маленькая наковальня. Вх. Зн. 39.
Отцей, отця́, отце́, мѣст. = отсей. Ном.
Подолок, -лка, м. 1) Юбка изъ холста. Угор. Ой ти руський, а я полька, не досягай ми до подолка, бо в подолку три таляри, що ми хлопці надавали. Чуб. V. 1163. 2) = поділок. Чаще мн. подолки. КС. 1893. V. 283.  
Поперебовтувати, -тую, -єш, гл. Взболтать (во множествѣ).
Семеряга, -ги, ж. Семряга. Ум. семеряжка. Своя семеряжка не важка. Ном. № 9644.
Тютя, -ті, ж. Дѣтск. всякая птица, преимущественно курица, цыпленокъ. О. 1861. VIII. 8. се ще тютя з полив'яним но́сом. Вотъ еще дуракъ, простофиля. Ном.
Цензорувати, -рую, -єш, гл. 1) Цензировать. 2) Осуждать? Ей, дочко, схаменися! Що тобі такого, що так цензоруєш дітей? Хиба ж ти дідичка сама? Хиба твій батько не піп був? Св. Л. 124.
Шкулко, шкулько, нар. Донимаетъ больно, чувствительно. Св. Л. 301.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова МЕЛАНКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.