Бруя, бруї, ж.
1) Быстрое теченіе въ рѣкѣ. Виїхав човном на річку, саме на брую.
2) Сквознякъ. Воли заслабли, бо їх поставили в теплій кошарі саме на бруї.
Льох, -ху, м.
1) Погребъ, подвалъ. Льох був серед двору. Двір гарний з рубленою хатою, коморою, льохом і садком. Піди до льоху, до корови, та швидче!
2) Яма, пещера; подземелье. Як з ним побігла на охоту, та грім загнав їх в темний льох. Ярема з Лейбою прокрались аж у будинок, в самий льох; Оксану вихопив чуть живу Ярема з льоху.
Невзаміту нар. Незамѣтно, непримѣтно.
Повабитися, -блюся, -бишся, гл. Соблазниться, польститься. Повабились наші на мову лукаву.
Понаплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Наплодиться (во множествѣ). Сухе літо, так багато всякої черви понаплоджувалося.
Тмосивий, -а, -е. Темносѣрый.
Торбаниста, -ти, м. Играющій на торбанѣ.
Ух! меж. Ухъ, ахъ! Ух, — каже, — як там холодно.
Флинтувати, -тую, -єш, гл. Пришивать особымъ образомъ (у скорняковъ).
Щедрість, -рости, ж. Щедрость.