Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бартка

Бартка, -ки, ж. Верхняя часть топірця, имѣющая форму топора. Части ея: обух и плас съ вістрям. Шух. I. 289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРТКА"
Акура́тність, -ности, ж. Точность, аккуратность. Желех.
Гореч, -чі, ж. Жара. Вх. Лем. 405.
Обридати, -да́ю, -єш, сов. в. обриднути, -ну, -неш, гл. Надоѣдать, надоѣсть. Годі обридати, бо все однако не віддам. Полт. Тепер уже не обридатимуть мені, щоб прийшов. Стор. МПр. 134.
Пауки, -ків, м. мн. Раст. Leontodon taraxacum. Вх. Пч. II. 33.
Пещота, -ти, ж. Нѣга, сладострастіе.
Плавля, -лі, ж. Болотистый лугъ.
Плювачка, -ки, об. 1) Ум. отъ плювака. 2) Плевальница. Желех.
Прориватися II, -ва́юся, -єшся, сов. в. прори́тися, -ри́юся, -єшся, гл. Прорываться, прорыться.
Рішити, -ся. Cм. рішати, -ся.
Споїти, -ся. Cм. споювати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.