Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

бартка

Бартка, -ки, ж. Верхняя часть топірця, имѣющая форму топора. Части ея: обух и плас съ вістрям. Шух. I. 289.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРТКА"
Безодмовність, -ности, ж. Безответность. Усе хлопчик приймав мовчки. Здається, то тая безодмовність дражнила хазяїна ще більш. МВ. ІІІ. 80.
Лі́пшати, -шаю, -єш, гл. Улучшаться, хорошѣть.
Овечий, -а, -е. Овечій. Овеча натура. Шевч.
Поканючити, -чу, -чиш, гл. Поклянчить. Ти думаєш, що як довше поканючиш, так і дам. Богодух. у.
Поквапність, -ности, ж. = поквап.
Попересилати, -ля́ю, -єш, гл. Переслать (во множествѣ).  
Послідуватий, -а, -е. О зернѣ: неполный, похожій на послід 1. Рк. Левиц.
Розбирати, ся = розбірати, -ся.
Таністра, -ри, ж. Ранецъ. Гн. II. 50.
Хляґозити, -зи́ть, гл. безл. Быть слякоти. Лубен. у. Мирг. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.