Вириватися, -ваюся, -єшся, сов. в. вирватися, -рвуся, -вешся, гл.
1) Вырываться, вырваться. Як вирветься сокира з рук. Придавила його до тину, щоб він не вирвавсь.
2) Рваться впередъ, выступать, выступить впередъ. Наперед не виривайся, ззаду не зоставайся, середини держися. Не йди.... бо далеко, сама не виривайся. Также: выскакивать, выскочить впередъ, внезапно появляться, появиться. Вирвався, як Пилип з конопель. Десь вирвалась дівчинонька.
Дре́вній, -я, -є. Престарѣлый, старый. Була то жена вельми древня і немошна.
Загво́зджувати, -джую, -єш, сов. в. загвозди́ти, -джу́, -ди́ш, гл. 1) Забивать, забить гвоздемъ. Переносно: заморозить. Варвара заверить, Микола загвоздить, а на Гальки сідай в санки. 2) Сказать рѣзкость, колкость. Енею в батька загвоздила, щоб довго не базікав тут.
Корити, -рю́, -ри́ш, гл.
1) Покорять. Річ твоя тиха, а корила всю Україну.
2) Упрекать, укорять. Зміев. у. Прислухайся — що старі про мене казатимуть: чи будуть хвалити, чи корити.
Мандрі́вський, -а, -е. = мандрівний. Примандрує (встаровину піп) не знать зітки, — от було й кажуть: мандрівський піп служив.
Протеріблювати, -люю, -єш, сов. в. протеребити, -блю́, -биш, гл.
1) Расчищать, расчистить лѣсъ. Протереблював ліс.
2) Выкорчевывать, выкорчевать мелкія деревья. Протеребив сіножать.
3) Прочищать, прочистить. Тра протеріблювати чубук.
Тонкорогий, -а, -е. Тонкорогій, съ тонкими рогами.
Троскіт, -коту, м.
1) Хлестаніе бичомъ.
2) Кудахтанье курицъ.
Фофлавий, -а, -е. Шепелявый, неясно выговаривающій.
Хвиль, -ля, м.
1) Валетъ въ картахъ.
2) Названіе игры въ карты и козырной дамы въ той же игрѣ.
