Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

батьківський

Батьківський, -а, -е. = батьків. Приблудився к батьківському двору. Чуб. I. 174. батьківські. Ноги. Говоритъ въ насмѣшку: приїхав батьківськими (кіньми), т. е. тѣми, которыя получилъ отъ отца = ногами. Батько приїхав тройкою коней і бричка. — Хиба батьківськими? сміється дядько. Грин. І. 115.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТЬКІВСЬКИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТЬКІВСЬКИЙ"
Викакатися, -каюся, -єшся, гл. дѣтск. Испражниться.
Заволіка́ння, -ня, с. 1) Затягиваніе, завлеченіе. 2) = заволочування.
Отцевий, -а, -е. Отцовъ, отцовскій. Не так по отцевої й матчиної молитви прохати, як її прогнівляти. Чуб. V. 849.
Питво, -ва, с. Питье.
Плазовитий, -а, -е. 1) Пресмыкающійся. 2) Плоскій. 3) Подлый.
Плоть, -ти, ж. = плит. Шух. І. 183.
Прястися, -ду́ся, -дешся, гл. Прясться. Одному на трісочці прядеться, а другому й веретінце не хоче. Ном. № 1695. Чогось мені не прядеться. Мил. 94.
Розчавичити, -чу, -чиш, гл. = розчавити. А довгомудові так і смерть прийшла: довбня його розчавичила. Чуб. II. 97.
Тупотня, -ні, ж. Топотъ ногами, ходьба. Тут ржання кінське з тупотнею. Котл. Ен. V. 63. Почули вони позад себе гомін і тупотню. Стор. МПр. 119.
Ухмизувати, -зую, -єш, гл. Укрыть хмизом, бур'яном. Ухмизувати курінь, загату. Мнж. 177.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАТЬКІВСЬКИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.