Вирізувати, -зую, -єш, сов. в. вирізати, -жу, -жеш, гл.
1) Вырѣзывать, вырѣзать. Вирізав з тії дошки клинчик. Біжить свинка, вирізана спинка.
2) Срѣзывать, срѣзать. Вирізав три різки з берізки. Добре чорту в дудку грать, сидя в очереті: одну зломить, другу виріже.
3) Только сов. в. Перерѣзать всѣхъ. Геть виріжем вражих ляхів, геть, що до одного.
Віджухаритися, -рюся, -ришся, гл. Отдѣлаться. Насилу віджухарився від десятника.
Зацвили́ти, -лю́, -лиш, гл. = заквилити. Райські пташечки як не зацвилять.
Обсіктися, -чу́ся, -че́шся, гл.
1) Лишиться всего. Обсікся, нічого нема.
2) коні обсіклися. Лошади оббили ноги.
Подриґус, -са, м. Въ выраж.: з подриґусом (уклонитися). Сильно разшаркнувшись (поклониться). Вклонивсь хлопець та ще з таким подриґусом, аж долівку здер.
Понапікати, -ка́ю, -єш, гл. Напечь. Всього понапинано. Вона заходилась, понапікала хліба. Мати понапікала й понаварювала.
Прихопити Cм. прихоплювати.
Сідий, -а, -е. = сивий. Зажурилась Хмельницького сідая голова.
Шамкий, -а, -е. Проворный, скорый. Шамка, легка, станом струнька. Шамкий у роботі.
Шельвія, -вії, ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія.
