Вилазити 2, -жу, -зиш, сов. в. вилізти, -зу, -зеш, гл.
1) Вылазить, вылѣзать, вылѣзть. Вилазить гадюка. Кривда людськая боком вилазить. Кричить, аж з шкури вилазить. Не так скоро лихо вилке, як улізе.
2) Взлѣзать, взлѣзть. Кричи, хоч на гору вилізь. Виліз дружба на липу.
3) не вилазити з чого. Быть постоянно въ чемъ. З роботи ніколи не вилазить. Другі в плахтах та запаскам..., а Мотря з вибійчаної юпки та спідниці не вилазила.
Віднадитися, -джуся, -дишся, гл. Отвадиться, отстать. Через його віднадився купець. Зовсім віднадився від дому.
Доде́ржуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. доде́ржатися, -жуся, -жишся, гл. 1) Сохраняться, сохраниться. Додержалося до нашого часу воно. 2) Соблюдаться, соблюстися.
За́жма, за́жмагом, нар. Сколько рука хватитъ, сколько можно захватить рукой (рвать). Вибрали льон зажма. Рву щавель зажмагом, щоб пан не піймав.
Зіставля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. зіставити, -влю, -виш, гл. Оставлять, оставить. Зажер усе, нічого не зіставив.
Їволга, -ги, ж. пт. иволга. Їволга, їволга! свиню ссала, порося вкрала! (кажуть їволзі). А ти кобилу! — ніби каже їволга.
Лащитися, -щуся, -щишся, гл. Ласкаться. Чого ж так лащишся тепер до мене, Йване?
Ло́пать, -ті, ж. 1) Лопасть весла. 2) = лотай.
Постухати, -хаємо, -єте, гл. Уменьшиться опухоли (во множествѣ).
Псиця, -ці, ж. Сука.
