Гу́діння 1, -ня, с. Порицаніе, осужденіе. Cм. гудити.
Живої́д, -да, м. Живьемъ съѣдающій, — говорится о зломъ, безжалостномъ человѣкѣ. Чому мене не віддали куди инше, а в сю прокляту свинарію, під сих живоїдів?
Кречний, -а, -е. = ґречний. Зачекай мя, кречна панно.
Недоносок, -ска, м. Рожденный ранѣе 9 мѣсяцевъ, недоносокъ.
Переповістися, -вімся, -вісися, гл. — чого. Пересказать, передать. Ой коби я свого любка на годинку вздріла, я би му ся своєй кривди не переповіла.
Понадирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ).
Прителепкуватий, -а, -е. Придурковатый, глуповатый. Чи ти ж мене не пізнав, прителепкуватий?
Пундючитися, -чуся, -чишся, гл. = бундючитися.
Розумний, -а, -е. 1) Разумный, одаренный разумомъ. І скотина розумна, даром, що не говорить.
2) Умный. Було собі три брати — два розумних, а третій дурний. Ум. розумненький, розумне́сенький.
Сунець, -нця, м. Короткій отрубокъ, кусокъ бревна.