Двої́ти, двою́, двої́ш, гл. 1) Двоить. 2) Дѣлать или говорить одинъ разъ такъ, а другой — иначе. Він раз каже так, а раз инак: він сам двоїть.
Мульникува́тий, -а, -е. = мулкий 1. Мульникувата земля.
Неподобний, -а, -е. 1) Несходный, непохожій.
2) Несообразный, не такой какъ слѣдуетъ. Пусти ж мене, пусти ж мене, подолянко, на піч! — «Ой не пущу, ой не пущу: неподобная річ». Бо' зна' що кажеш, Іване, неподобне!
3) неподобними словами лається. Бранится скверными словами.
Обснувати, -сную́, -єш, гл. Засновать. Павук обснував усі кутки. О, я двір свій обсную і дорогу вам зіллям переллю.
Підльодний, -а, -е. Находящійся или производимый подо льдомъ.
Проглядати, -да́ю, -єш, сов. в. проглянути, -ну, -неш, гл.
1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками.
2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають.
3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути.
Проложити, -жу, -жиш, гл. 1) = прокласти. Ніколи не звернемо з дороги, що ти нам, проложив єси. 2) — пісню. Сложить, сочинить пѣсню. Проложив їм пісню про Царя Наливая. Не з добра то хтось проложив пісню: «Мати наша, мати! не журись ти нами»... Се не пісенька, а щирая правдонька. Так ми у своїх батьків служили, да оце про їх і пісню проложено. — гутірку. Сложить разсказъ. «Чи чував ти, братіку, щоб миш одкусила коли голову чоловікові? — Засміявсь козак: «Се, пане ясновельможний, тілько таку гутірку проложено».
Сметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria.
Сучитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Навязываться, налазить. Так і сучеться до його, а він усе мовчить. Чого воно, оця невіра, сучеться?
Торба, -би, ж.
1) Мѣшокъ, котомка, сума. Налякав міх, то й торби страшно. Заберу дітей у торбу, піду у мандрівку. Торба мені жінка, кий у мене братом. Писана торба. Мѣшокъ изъ разноцвѣтныхъ кусочковъ сшитый. Носиться, як циган з писаною торбою.
2) Шкірана торба. Шуточно: желудокъ. Куди хліб дів? — Сховав у шкірану торбу.
3) О женщинѣ: распутная. Ум. торбонька, торбочка, торбе́шка.
