Висип, -пу, м. Насыпь. Турок наробив такі високі висипи, от як би хата.
Заворча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Заворчать. У вас, у жінок, усе з очей! заворчав Наум.
Загалава́нитися, -нюся, -нишся, гл. Зазѣваться. Загалаванився, та й віжки впустив. Гадяч. у.
Пожити Cм. поживати.
Поминальний, -а, -е. Поминальный.
Пстинькати, -каю, -єш, гл. Всхлипывать, плакать по временамъ. Чого пстинькаєш, шмарката?
Решта, -ти, ж. Остатокъ, остальное. Рубає мечем голови з плечей, а решту топить водою. та й решта. Да и все тутъ. От скажу вам: ви ледачі та й решта. до-решти. Въ конецъ, совершенно. От лиха воля минула й до-решти.
Робітливий, -а, -е. = робітний 1. Чи хороша, чи вродлива, чи до діла робітлива?
Тика, -ки, ж. Тычина, вѣха. Чи не той то хміль хмелевий, що по тиках в'ється. Високий, як тика. Въ загадкѣ: нога. Штири тики, два патики, сьоме замахайло. Ум. ти́чка.
Чако, -ка, с. Киверъ. Ходить жовняр, ходить, в руках чако носить.
