Вояченько, -ка, м. Ум. отъ вояк.

Зімува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Зимовать. Діти, діти! добре з вами вліті, а зімувати то горювати. Ном. № 557. — зіму. Проводить зиму. Де ж ти, хмелю, зіму зімував ? Чуб. V. 67. 2) Содержать зимой. Ой прийде зіма, лихая годинонька, нічим волів тобі зімувати буде. Грин. III. 569.

Коса, -си́, ж. 1) Коса. От поберуть коси, та й пійдуть ніби-то косить. ЗОЮР. І. 287. Части косы: самая полоса называется полотно́, обухъ ея — прут, носокъ — писок, часть около писку — колос, конецъ острія — жало, пятка — п'я́тка, въ которой находится пупець, входящій въ ямку косовища; пятку придерживаетъ на косовищѣ желѣзное кольцо — пе́рстінь, а сверхъ того еще желѣзная заківка и деревянный пас-клин (клинъ). Шух. I. 169. 2) Коса, сплетенные волосы. Тихо, тихо Дунай воду несе, а ще тихше дівка косу чеше. Н. п. 3) Только мн. ч. и въ нѣкоторыхъ мѣстностяхъ: коси. Волосы вообще. О. 1862. VIII. 49. Який він чудний: борода чорна, коси русяві. Радом. 4) Луковая плетеница, вѣнокъ, въ который вплетены луковицы. Вас. 204. 5) Селезенка. Коса свиняча, що коло печінки, довгенька. Ном. № 310. 6) = косарь 2. Вх. Уг. 246. 7) мн. = косарь 4. Вх. Лем. 427. 8) коса богоматерина. Раст. Hypericum, numifusum. Черк. у. Ум. кіска, кісонька, кісочка, ко́ска, косонька. По тра копи дівочка, по чотирі кісочка. Маркев. 68. Що суботи ізмивала і в кісоньку заплітала. Ув. косище. В тих багатих панків такі здоровецькі косища, неначе в кожної куделя на голові. Левиц. Кож. 22.

Наскіпатися, -паюся, -єшся и наскіпуватися, -пуюся, -єшся, сов. в. наскіпатися, -паюся, -єшся, гл. Набрасываться, наброситься, нападать, напасть; приставать, пристать. Доля... як лихоманка, — не розбіра, на кого наскіпаться; чоловік, чи пан, — їй все однаково. О. 1861. III. 13. Як наскіпався на мене, так куди тобі! Мир. Пов. І. 142. Наскіпався, мов на батька. Ном. № 3465.

Оглянутися, -нуся, -нешся, гл. = оглядітися. «Соб, тпру до ярма!» — оглянувся та й нема. Ном. № 1914. 2) — на кого. Обратить вниманіе, сжалиться, снизойти. Потім оглянулись і люде на нас і драночок мені назносили. Г. Барв. 355. Огляньсь на плач дочки своєї. Котл. Ен. Оглянулась на мої старощі. Г. Барв. 207.

Піддаватися, -даю́ся, -єшся, сов. в. піддатися, -дамся, -дасися, гл. Поддаваться, поддаться. А я тій журбі та й не піддаюся. Н. п.

Понадгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Отгресть часть (во множествѣ).

Попересідати, -даємо, -єте, гл. Пересѣсть (о многихъ). Попересідали в холодок. Харьк. у.

Теревені-вені, -нів, м. = теревені. І теревені-вені правиш, щоб тілько заморочить світ. Котл. Ен. VI. 36. Точили всякі теревені-вені. Стор. МПр. 154.

Угловий, -а́, -е́ = вугловий.