Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

баруля

Баруля, -лі, ж. Берлога. Вовк старий в барулі здох. Бор. 21.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 31.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРУЛЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАРУЛЯ"
Відщепнути, -ся. Cм. відщіпати, -ся.
Заці́пкуватий, -а, -е. Затвердѣвшій. Пройшов дощ, а далі зразу сонце, то земля зробилась така заціпкувата, що її і зубами не вгризеш. Полт. у. Слов. Д. Эварн.
Моцюва́тися, -цю́юся, -єшся, гл. = mоцуватися.
Непомірковано нар. 1) Неумѣренно. 2) Невоздержно; запальчиво.
Переплисти Cм. перепливати.
Пообкладати, -да́ю, -єш, гл. Обложить (во множествѣ).
П'яташний, -а, -е. Стоющій пятакъ. Це пряники п'яташні. Харьк. г.
Срібнісінький, -а, -е. Совершенно серебряный. Употреблено какъ ласкательное въ похоронномъ причитаньи. Моя й матінко, моя срібнісінька! Мил. 200.
Тринадцятка, -ки, ж. Полотно въ 13 пасмъ. Ум. тринадцяточка.
Чапрак, -ка, м. Чепракъ. Стор. II. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАРУЛЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.