Драни́чина, -ни, ж. = дра́ниця. Загадка. Драничина хоть яку купу звалить.
Злену́ти, -ну́, -не́ш, гл. = злинути. Там козак приленув, з коня вже зленув.
Несмачний, -а, -е. Невкусный, безвкусный.
Обвеснитися, -ню́ся, -нишся, гл. Закончить весеннія полевыя работы.
Прикиснути, -ну, -неш, гл. Немного скиснуть. Не винесла молока, а воно вже й прикисло.
Розґедзґатися, -ґаюся, -єшся, гл.
1) Разбѣгаться, мечась подъ вліяніемъ боли отъ укусовъ насѣкомыхъ (о четверон. животныхъ).
2) Расшалиться, раскапризничаться.
3) Разсердиться. Грицько дуже розґедзґався.
Роскудлати, -ся. Cм. роскудлувати, -ся.
Споважати, -жаю, -єш, гл. Уважать. Дай мені, Боже, сей поход сходити, знав би я, як свою матір у домі споважати.
Трахтуватися, -ту́юся, -єшся, гл. Спорить, препираться. Оце, Карпе, за твою сусідку трахтувалися.
Уражати, -жаю, -єш, сов. в. уразити, -жу, -зиш, гл.
1) Поражать, поразить, ранить. Де я мірю, там я вцілю, де я важу, там я вражу.
2) Задѣвать, задѣть, ударить, потревожить, разбередить уже имѣющуюся рану или больное мѣсто. Моя виразка була зовсім загоїлась, та, бач, десь уразив, — вона знов і прокинулась. Помалу, братці! не вразьте моїх смертельних ран. Дума. Трудно рану гоїти, а не вразити.
3) Уязвлять, уязвить, оскорблять, оскорбить, обитѣть. Вона вразила мене словом лихим.
4) Поражать, поразить, удивить сильно. Молодих туляків незвичайно вразила краса Київа.
