Війце, -ця, с. Въ упряжи плуга — дышло, находящееся между двумя парами воловъ. От він узяв, нарвав війце і підпріг її, а жінку поставив за погонича.
Гид, -да, -ду, м. 1) -ду. Гадость, мерзость. Там зчищають грязь, а наші купу превелику нагорнули, мов зібрали, гид з усього ринку. 2) -да. Гадкій, мерзкій человѣкъ. Не займай гида, не каляй вида. 3) гид гидом. Мерзость изъ мерзостей. Такий поганий — гид гидом! 4) Употребляется въ значеніи нарѣчія: гадко, отвратительно. Такий бридкий, що гид і глянути на його.
Загле́діти и загля́діти, -джу, -диш, гл. Увидѣть, завидѣть. Як загледить да козаченька на морі. Загледівши, що її доганяють, побіжить, як полетить на крилах. Загледіла рибалочку, що хороший на вроду. Вареників не дали. Він і заглядів, що вони на полиці стоять.
Запа́лення, запалі́ння, -ня, с. 1) Воспаленіе. Це у мене було запалення ока. 2) Воспламененіе; пылъ. Замши ня серця трудно угасити.
Лак, -ку, м. Лакъ. Чорні кучері блищали проти заходу сонця як наведені лаком.
Натьопатися, -паюся, -єшся и натьо́пкатися, -пкаюся, -єшся, гл. Нажраться. Злізь на мене та й натьопайся. Уже натьопкався кваші.
Одряпати Cм. одряпувати.
Підкаджувати, -джую, -єш, сов. в. підкадити, -джу́, -диш, гл. Подкаживать, подкадить, подкурить.
Попришивати, -ва́ю, -єш, гл. Пришить (во множествѣ).
Посилок, -лку, м. Усиліе. Турн з серця скреготав зубами, що в кріпості всі ні гугу; а стін не розіб'єш лобами, з посилку гнися хоть в дугу.
