Батова, -ви, ж.
1) Запорожскій обозъ вьючныхъ лошадей.
2) Отрядъ, партія. Аж онде яка багнова од шинку йде.
3) Нѣсколько паръ воловъ цугомъ.
Випрядати, -даю, -єш, сов. в. випрясти, -пряду, -деш, гл. Выпрядать, выпрясть, спрясть.
Висипляти, -ля́ю, -єш, сов. в. виспати, -плю, -пиш, гл.
1) Спать, проспать извѣстное время. День виспать, а ніч у карти програть. Виспав усю ніч.
2) Только сов. в. Пріобрѣсть что спаньемъ. Виспав коваля і бондаря.
Війт, -та, м.
1) Въ старой Украинѣ глава городского общества и предсѣдатель коллегіи судей въ старомъ украинскомъ городскомъ судѣ. Молодець же нашого міщанського роду, син нашого війта. Чия справа? — Війтова. — А хто судить? — Війт.
2) Сельскій староста, сельскій старшина. Вже наш війт не буде більше ходити під вікнами та ззивати людей на панщину. Тут десяцькі, соцькі, війти до мене пристали, що я з другого повіту, а паперу в мене нема.
Ізо пред. = зо. Василько буде хоч цілечку ніч ізо мною сидіти.
Мо́жно нар. = можна. Теперенька дитина підбільшала, то мені можніше буде на роботу йти.
Наса́джувати, -джую, -єш, сов. в. насадити, -джу, -диш, гл. 1) Насаживать, насадить. Один чоловік насадив виноградник. 2) Надѣвать, надѣть, насаживать, насадить. (Вітряк) видумав чорт. Чорт уже все поставив, тільки крил, шо вони хрестом, не почепе та каміння не насаде, бо й там хрест. 3) Разложить на току хлѣбъ для молотьбы. Домолочував жита: півкопи було насажено.
Поворожити, -жу́, -жиш, гл. Погадать. Пішла вночі до ворожки, щоб поворожити. Переносно: поговорить съ кѣмъ въ секретѣ съ цѣлью устроить что — либо, оказать кому протекцію и пр., устроить, уладить что-либо негласными способами. Попереду він кинувсь до лисиці, щоб тая нищечком у львиці поворожила про його.
Сверблячий, -а, -е. Чешущійся, зудящій.
Угору нар. Вверхъ. Угору руки підіймали. І. Не дав Бог свині вгору глянуть. Рости, рости, тополенько, все вгору та вгору.
