Вирубати, -ба́ю, -єш, сов. в. вирубати, -баю, -єш, гл.
1) Вырубать, вырубить. Вирубаю цей ліс.
2) Срубывать, срубить. Вирубав собі дубка на вісь.
3) Изрубливать, изрубить. Вирубано всіх ворогів.
4) ляхом вирубати. Говорить по-польски, (объ украинцѣ). Ой п'є Сава і гуляє, ляхом вирубає.
Воротниця, -ці, ж.
1) = ворітниця, 2) Ворота, плетеныя изъ прутьевъ.
Довга́нь, -ня́, м. = Довгаль 1.
Кривоп'ятий, -а, -е. Съ кривыми пятками. Хотіла мене мати за п'ятого оддати, аж той п'ятий стидким, кривоп'ятий.
Обманник, -ка, м. Обманщикъ. А ти зрадник, ти обманник і тись мя обманив.
Поражати, -жа́ю, -єш, сов. в. порадити, -джу, -диш, гл. Совѣтовать, посовѣтовать; помочь. Моя матінко, моя порадонько! та хто ж мене поражатиме, як ви поражали? Єсть у мене отець-мати, та не хочуть поражати. Ой порадь мене, мати, як мені на світі жити, як нелюбому годити. І порадив мене щиро, куди прямувати. А чи ж не можна тому шо порадити, щоб він (упирь) не ходив?
Порозмерзатися, -заємося, -єтеся, гл.
1) Оттаять (во множествѣ).
2) Лопнуть отъ мороза (во множествѣ). Не повносили молока, а за ніч аж глечики порозмерзалися, — такий мороз удрав.
Присмалити, -ся. Cм. присмалювати, -ся.
Селезник, -ка, се́лезничок, -чка, м. Ум. отъ селезень.
Уюк, -ка, м. = в'юк.
