Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком.
Обапольний, -а, -е. О доскѣ: отрѣзанная отъ края бревна.
Повала, -ли, ж. Потолокъ.
Повиморожувати, -жую, -єш, гл. Выморозить (во множествѣ).
Пороздавлювати, -люю, -єш, гл. Раздавить (во множествѣ).
Розсвітитися, -чуся, -тишся, гл. Разгорѣться. Тільки що розсвітились (зірочки), та й то не зовсім ясно, а наче крізь серпанок.
Скеміти, -млю́, -миш, гл.
1) Колоть, ныть, болѣть. Скимит в зубі, в ушах.
2) Жужжать. Муха скемит.
Тягти, -гну, -неш, гл. 1) Тянуть, влечь, тащить. Ото вона за віровку та давай тягти. Твої слова — потопы води: лестять і тягнуть у безодню. Тягни, кобило, хоч тобі й немило. 2) Вытягивать. З живих здирали шкуру.... жили тягли. 3) Притягивать. Земля тягне до себе хату й звіря, й чоловіка, й воду. 4) Пить. І брагу кухликом тягли. 5) Сосать. Дивиться, батько (упирь) встав і з крайнього почав кров тягти. 6) Эксплоатировать, выжимать. Жид брехнею живе, все з нас тягне. 7) Держать чью сторону, быть на чьей сторонѣ. Не тягнеш ти за беззаконних, що прикриваються законом. 8) Относиться, причисляться. Село Токарі тягнуть до Бешкинської волости. с. Драбівка до Дерепківця тягне. Дорожня тягне до нашої волости. 9) біду тягти. Бѣдствовать. Приходиться до кінця віку біду тягти. 10) до права тягти. Призывать къ суду. Син вітця до права тягне, донька на матір гнів піднімає.
Уважно нар.
1) Внимательно.
2) Внушительно. Мовчи, стара, промовили батько уважно.
Чімка, -ки, ж. Болѣе длинныя волокна овечьей шерсти.
