Вирипати, -паю, -єш, гл. Выхолодить (комнату), часто отворяя дверь. Там так вирипають хату, що й собака не вдержиться.
Гу́тірка, -ки, ж. = Гутір.
Дива́н, -ну, м. Диванъ, турецкій государственный совѣтъ. Іде султан, покинувши в дивані башів та визирів широкомовних.
Засу́ха, -хи, ж. 1) Засуха. Покарав Господь людей превеликою засухою. 2) Высохшее озеро.
Здича́віти, -вію, -єш, гл. = здичіти. Кота як завезти в ліс, то він зовсім здичавіє і не приступайсь до його. Здичавів хлопець.
Лі́коть, -ктя, м. = локіть. Правди на ніготь, а прибавиться на лікоть. Паноче, чого в вас такий малий лікоть? Ум. ліктик. Опух пішов за долоню, мало не до ліктика.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах.
Обдальний, -а, -е. Болѣе далекій, нѣсколько дальше находящійся. Од ближніх сусід і обдальних.
Пілть, -ті, ж. = півть.
Чолов'яга, -ги, м. Человѣкъ. Еней правдивий чолов'яга. Що скаже, те й зробить: удача міцна в чолов'яги. Так видно собі чолов'яга, а може і пан.
