Верниголова, -ви, ж. Родъ дѣтской игры.
Допанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Позводилося панів багато: хотять, панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю.
Дрібота́ти, -бочу́, -чеш и дріботі́ти, -бочу́, -тиш́, гл. 1) Говорить очень скоро. Оце було й дивиться він на тебе і дріботить тобі, а дума певно о чімсь другім. Мовчки слуха, що дріботить йому вона. 2) Мелко ступать, частить ногами. Цей кінь щось не дурно ногами дрібоче. Як було вдарять музики в струни, Марина не встоїть і не втерпить! Вже й б'є тропака і дріботить.
Запопада́ти 2, -да́ю, -єш, сов. в. запопа́сти, -паду́, -де́ш, гл. 1) Ловить, поймать, захватывать, захватить, схватить. Де ж це він коняку запопав? Хоче, бач, Марко запопасти його і дати йому доброго прочухана. Як би запопасти її так, щоб вона вже не вирвалась з його лапок. 2) Попадать, попасть. Пішли, куди хто запопав.
Підбити, -ся. Cм. підбивати, -ся.
Плутня, -ні́, ж.
1) Путаница, запутанное дѣло.
2) Плутовство.
Пожалувати, -лую, -єш, гл.
1) Приласкать, привѣтливо обойтись. Побить, то й аби хто знайдеться, от инше діло пожалувать. Вона ж мене пожалує, як свою дитину. Пожалуй же, Марусенько, молодицю, вклонися, і пошануй.
2) Пожалѣть. Мале пожалуєш, велике втеряєш. Нічого не пожалую, усе віддам, що в мене є. Як припало до лишенька, — купи, мамо, женишенька! Не пожалуй копи грошей, щоб чорнявий та хороший.
Прогодувати, -ду́ю, -єш, гл. Прокормить. То прогодую діти малії і вдови старії.
Телеграфувати, -фую, -єш, гл. Телеграфировать.
Чавунний, -а, -е. Чугунный. Чавунні східці.
