Арешта́нт, -та, м. Арестантъ. Над бідним арештантом кождий сі збиткує.
Блеяти, блею, -їш, гл.
1) Блеять. Реве маржина, блеють вівці.
2) Баять, говорить, болтать. Блеяй, блеяй, пане Свириде, зобачим, що з того вийде. А народ блеє та й блеє, що москаль замовив дощ.
Глабкий, -а, -е = Глабчастий. Глабкі сани.
Кожа, -жі, ж. Кожа. Вловіть ту щуку та потіль бить, покіль та щучина кожа облізе.
Назва́ний, -а, -е. 1) Названный. 2) Названный (о родственникѣ). Чужий отець, названий, чуже дитя клене-проклинає. Прикликав названого сина свого. Названа родина. Свойственники, не кровные родственники. А як пристигла нещасна година, названа і кревна відреклась родина. 3) Именованный (о числѣ).
Пайматчин, -на, -не. = паніматчин. В пайматчину одігся бронь.
Позмочувати, -чую, -єш, гл. Измочить, смочить (во множествѣ).
Стукарство, -ва, с. Должность ночного сторожа.
Товстуха, -хи, ж. = товстуля 1. Мати товстуха, дочка красуха, а син кучерявий. 2) Раст. Gentiana cruciata L. Ум. товстушка, товстушечка.
Чужинонька, чужи́ночка, -ки, ж. Ум. отъ чужина.
