Дзюри́ти, -рю́, -ри́ш, гл. Течь тонкой струей. Кров дзюрить, булькотить з спини. Так за шию й дзюрить.
Мрук, -ка, м. Ворчливый человѣкъ. те́много мру́ка гра́ти. Играть въ жмурки.
Находити, -джу, -диш, сов. в. найти́, -йду́, -деш, гл. Находить, найти. Багатому чорт діти колише, а убогий і няньки не найде. 2) Находить, найти, наступать, наступить; нападать, напасть. Найдуть купою у хату. За наші гріхи находять ляхи. Находили на неї якісь страхи. Найшла буря вітряна. Чом на тебе не находе лиха година та нечиста сила? Як найду я з своїми боярами, то я тебе візьму од рідного батенька. 3) Только сов. в. — дитину. Родить ребенка. Найшла собі дочку.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь?
Поворочувати, -чую, -єш, гл. = повертати.
Понастановляти, -ля́ю, -єш, гл. Тоже, что и настановити, но во множествѣ. Князями нас при своїм боці понастановляє.
Почуд, -ду, м. Удивленіе, диво. Сон дивен, барзо дивен, на почуд.
Розділ, -лу, м.
1) Раздѣлъ, дѣлежъ.
2) Глава (въ книгѣ). Противні мені статут і розділи.
3) Мѣсто между куполами на церковной крышѣ. Аж на розділ на церкву постягував у Батурині пушки да бив.
Худо I, -да, с. Худо, зло. Я їм добра не вжичу, худа не мислю.
Шкода 1, -ди, ж.
1) Вредъ, убытокъ. Шкода нікому не мила. Слова шкоди не нагородять. Въ частности: потрава. Воли в шкоді заняв. Гуси як ідуть у шкоду, дак і розмовляють: по два на колосок, по два на колосок.
2) Человѣкъ, часто причиняющій вредъ, шаловливый, проказникъ. Ну й шкода оцей хлопець, — нічого за їм у садку не вдержиш. То же и о животныхъ, склонныхъ къ потравамъ и пр.
3) Какъ нарѣчіе: жаль. Теплий кожух, тільки шкода — не на мене шитий. Нема Петра, тілько Гриць, шкода ж моїх паляниць.
