Дзвя́кало, -ла, с. Чавкающій человѣкъ.
Зарива́ти 2, -ва́ю, -єш, сов. в. зарва́ти, -рву́, -ве́ш, гл. Затрагивать, затронуть. Що за диво отсей Люборацький, — думали його соучні: з ким не зарви, все знакомый, все дружить.
Збре́склий, -а, -е. О молокѣ: начинающій киснуть.
Знак, -ку, м.
1) Знакъ. Дон же зрадник його знак їм. Телятко шукаю, десь ся загубило, а червоним знаком назначено було.
2) давати в знаки. Показывать видъ, давать понять, обнаруживать.
3) датися в знаки. Дать себя знать. Татари й турки дались в знаки й поспільству й шляхті. Але ж дався він у знаки!
4) по знаку. Знакомый, знакомая, знакомое, извѣстный, извѣстная, извѣстное. Чи по знаку кому цей Оглав білохатий? По знаку чоловік, лице по знаку.
5) що воно за знак? Что бы это значило? Що воно за знак, що твоя дочка приїздила в гості?
6) знаком. Видно; очевидно. Знаком, що ліпше.
Осміхнутися, -ну́ся, -не́шся, гл. = усміхнутися. Жінка глянула на чоловіка, осміхнулась.
Пообпльовувати, -вую, -єш, гл. Оплевать (во множествѣ).
Розгодинитися Cм. розгодинюватися.
Себелюбець, -бця, м. Себялюбецъ, эгоистъ.
Сосник, -ка, м. Сосновая роща. Ум. сосничок.
Так II, сз. То = дак. Та як випустили його в море, так він то пурне, то вирне.
