Блюзник, -ка, м. Богохульникъ, кощунъ.
Зав'Яли́ти, -лю, -лиш, гл. = зв'ялити. Не зав'ялив би свої літа молодії, як тепер в'ялить.
Закраша́ти, -ша́ю, -єш, сов. в. закра́сити, -шу, -сиш, гл. Украшать, украсить. Мак у городі всі квітки закрашає. . Ой у лузі калина увесь луг закрасила. Ой что, чого усі могилки корогвами закрашено? Скрипки й цимбали закрасили шовком. Тільки його закрасили брівоньки чорненькі. Хата рушниками закрашена. Хатки, садочками закрашені. Одна чорнобрива, та всіх закрасила.
Засо́хлий, -а, -е. Засохшій. Дрібні сльози по пожарищу на засохлу землю роняє.
Недовго нар. Недолго. Велетню у світі недовго жити.
Неохайність, -ности, ж. Неопрятность. Жиди все біднійші, все більше неохайности. Хата вдарила Чіпці в вічі своєю неохайністю. Стіни пооблупувані...
Носак, -ка, м. 1) Носокъ сапога. Вдарив його носаком. 2) Ударъ по носу 3) Носильщикъ.
Переваги-ваги, нар. Переваливаясь. А за ними кобзарь волох переваги-ваги шкандибає на конику, козакам співає.
Скрильник, -ка, м. = скринник.
Тупкувати, -ку́ю, -єш, гл. Хлопотать, ухаживать. Я тупкую коло його, а він мені й спасибі не скаже.
