Відлига, -ги, ж. Оттепель.
Джирча́ти, -чу́, -чи́ш, гл. Дребезжать. А голос такий у його був, як з бочки, аж вікна джирчать.
Жа́ло́, -ла, с. 1) Жало насѣкомаго, языкъ у змѣй. І гади з гострими жалами шипіли, корчились, повзли. 2) Остріе иголки. 3) Лезвее ножа, топора, косы. Я різонув, дак жало так і завернулось. Ум. жа́льце́.
Крамний, -а, -е. Лавочный. Ми з Одаркою за нікольством не понапрядали на рушники та на хустки, то я оце крамне вам покупила. Мати хотіла одягти його в козачину, в нові крамні штанці. крамна комо́ря. Лавка. Голота... давай коло крамних комір поратись! Ум. крамненький. Нагайка дротянка з кілка не вбуває, сорочка крамненька кров'ю закипає.
Наду́мати, -маю, -єш, гл. 1) Вздумать, придумать. 2) Вспомнить.
Обвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. обвісти́ти, -щу, -стиш, гл. = оповіщати, оповістити. Поки що, а я панові йду обвісти́ти.
Порозгадувати, -дую, -єш, гл. То-же, что и розгадати, но во множествѣ.
Проболіти, -лю́, -ли́ш, гл. Проболѣть. Проболіла рука три дні, а тоді перестала.
Усправжки, успражки, нар. Въ самомъ дѣлѣ, серіозно. От же вн вспражки..., а я тільки пожартував.
Шляхун, -на, м. У шерстобита: родъ деревяннаго крючка, которымъ онъ дергаетъ за струну шерстобитнаго лука. Cм. лук 3.
