Балок, -лка, м. Ум. отъ бал.
Висувати, -ва́ю, -єш, сов. в. висунути, -ну, -неш, гл.
1) Высовывать, высунуть, выставить. Висунула руку з води.
2) Выдвигать, выдвинуть.
Вітка, -ки, ж. 1) Ум. отъ віта. Калинова вішка, як рідная тітка. Хороша, як вітка. 2) Отрасль; потомокъ. Княжа острозьке, Ізяславська вітка. 3) Притокъ. Вішки Дніпровії. 4) Надставка къ короткой ступицѣ въ колесѣ. 5) То-же, что и лещата 3 б, но колья стягиваются обручемъ, сплетеннымъ изъ лозы; это называется: вітку набити.
Грузо́та, -ти, ж. Топкое мѣсто, трясина.
Комір, -ра, м. Воротникъ. Не до нашої шиї ті коміри шили. Ум. комірець. У лисички, каже, гарна шкурка... на комірець.
Обвиватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. обвитися, обів'юся, обів'єшся и обвину́тися, -ну́ся, -не́шся. Обвиваться, обвиться, обматываться, обмотаться. Довга коса чорна, як гадюка, так і обвивається круг тонкого стану.
Пороспрягати, -га́ю, -єш, гл. Распречь (во множествѣ). Батько воли пороспрягав.
Таратура, -ри, ж. Родъ постнаго кушанья изъ вареной свеклы, соленыхъ огурцовъ, хрѣну и луку съ постнымъ масломъ.
Трумна, -ни, ж. = труна. Збудуй ми, милий, кедрову трумну.
Шпеник, -ка, м. 1) Шпенекъ, конецъ стрѣлы или какого-нибудь стержня; иногда самъ стержень. Він шпеник в рані розглядав. 2) Ножка у листа, плода.
