Бридак, -ка, бридаль, -ля, бридас, -са, м. Безобразный человѣкъ. Cм. брид 2, бридій.
Бубник, -ка, м. Ум. отъ бубон.
Випорожнити, -ся. Cм. випорожняти, -ся.
Гонки́й, -а́, -е́. 1) = Гінкий. Тонка, гонка ще й висока, листєм широка. 2) Быстрый (о лошади). Коні гонкі як вітер.
Нака́зувати, -зую, -єш, сов. в. наказа́ти, -кажу́, -жеш, гл. 1) Приказывать приказать. 2) Передавать, передать словесно. Накажи братові, щоб він приніс граблі. Да далеченько мій миленький, — ніким наказать... Да накажу я свойму милому хоть рідним братком. Ой накажи, галко, ой накажи, чорна, од кошового вісти. Говорить, наговорить много. Наказав стільки, що й не переслухаєш. наказав на вербі груш. или: наказав три мішки гречаної вовни. Наговорилъ невозможнаго, несбыточнаго, несообразностей.
Обв'язати, -ся. Cм. обв'язувати, -ся.
Опалубити, -блю, -биш, гл. Хватить палкой, ударить.
Почеревниця, -ці, ж. Кровавый поносъ.
Правота, -ти, ж. Правота, справедливость. Суд чинитиме нехибний людям правотою.
Швигнути, -гну́, -не́ш, гл. Сдернуть. Вітер як швигне хустку з голови.
