Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докір

Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІР"
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Безчеревий, -а, -е. Безбрюхій. За горою кам'яною безчерева сучка бреше. (Загадка: терниця). Грин. І. 250.
Валежний, -а, -е. Имѣющій значеніе. важность, солидный. Це штука валежна. Переясл. у.
Відниха, -хи, ж. Відник. Лебед. у. Вх. Пч. II. 6. О. 1862. II. 62.
Віронька, -ки, ж. Ум. отъ віра.
Ворон 2, -на, -не. = вороний. Ворон коню, біжи швидко. Мет. 74.
Клекавка, -ки, ж. Насѣк. Acridium stridulum. Вх. Пч. І. 5.
Погній, -ною, м. Сильно унавоженная земля. Н. Вол. у. Черниг. г.
Подзвін, -вону, м. Звонъ по умершему. Не без того, що й за подзвін хто перекине. Мир. Пов. II. 63.
Росклинки, -ків, м. мн. Украшенные рѣзьбой верхніе концы столбовъ по обѣимъ сторонамъ дверець, ведущихъ на крыльцо. Шух. І. 105.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.