Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

докір

Докі́р, -ко́ру, м. Укоръ, укоризна. Докір тому, хто при лихові вдається до шинку. Ном. № 922. Докором серця не вражає. В словах її почувся докір. Левиц. Пов. 69.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 413.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ДОКІР"
Випряжний, -а, -е. Выпряженный? Встрѣчено только въ пѣснѣ, опубликованной у Макс. (1834, 130) и повидимому фальсифицированной: Коні воронії, коні випряжнії. АД. І. 144.
Голодовий, -а, -е. Голодный. Голодовий рік. Вх. Лем. 404.
Кудря, -ря́ти, с. Чаще во мн. ч.: кудря́та. Ласкательно: кудри. Ізвила кудрята темна нічка. Чуб. V. 586.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий. Левч. 133.
На́рубень нар. Ребромъ. Клади його нарубень.
Порозспівуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Распѣться (о многихъ).
Пороспалюватися, -люємося, -єтеся, гл. То-же, что и роспали́тися, но во множествѣ.
Укодокати, -каю, -єш, гл. Изморить, утомить. Як орав, то так укодокав кобилу, що й не встане тепер. Харьк. у.
Утішка, -ки, ж. Ум. отъ утіха.
Частити, чащу, -стиш, гл. = учащати. Фр. (Желех.).
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ДОКІР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.