батьківщина
Батьківщина, -ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. Гине слава, батьківщина.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 33.
Том 1, ст. 33.