Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

батьківщина

Батьківщина, -ни, ж. 1) Наслѣдство отъ отца. Попропивав усю батьківщину. Кв. нам батьківщини не ділити. Намъ не изъ-за чего ссориться. Ном. № 3313. 2) Родовое имущество. Переносно: наслѣдіе отъ предковъ. ЗОЮР. I. 80. Гине слава, батьківщина. Шевч.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 33.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТЬКІВЩИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "БАТЬКІВЩИНА"
А́нгель, -ля, м. = Я́нгол. Рудч. Ск. І. 24. Був би ангел, коби не роги. Фр. Пр. 4. Над тим дитям три анголи дихали. Чуб. ІІІ. 326. Ум. Ангело́чок. Да над домом ангелочки літали, Ісуса Христа в ризи сповивали. Чуб. III. 323.
Ґондзоля́к, -ка, м. Прыщъ, шишка. Вх. Зн. 13. Ой дівчино, дівчинонько, яка ти файненька: на личеньку ґондзоляки як ріпа дрібненька. Вх. Зн. 13.
Драглина́, -ни́, ж. Топь, трясина. Cм. драгва.
Комети нар. = коміть. Голуб в лету комети паде. Вх. Зн. 27.
На́рошне нар. Нарочно. Рудч.
Покупець 2, -пця́, м. Покупатель. КС. 1882. III. 600. Принаджували тисячі покупців. Левиц. Пов. 21.
Постіл, -тола, м. 1) Родъ обуви, кожаный лапоть. Чуб. VII. 419. А постіл личака да й попережає: ой коли ти постіл, то іззаду постій, ой коли ти личак, то попереду гоп-цак. Н. п. (О. 1861. II. Объясн. слов.). 6) Въ другихъ мѣстностяхъ такъ называется и лапоть изъ лыка, также изъ лозы, вербы. КС. 1893. V. 280. О. 1861. X. 127. На козакові постоли в'язові. АД. І. 168. Куди ти вбрався на стіл з постолами? Ном. № 2840. Нахилилася під стіл, найшла чобіт і постіл; слава Богу, що найшла, убулася та й пішла. Чуб. V. 216. постоло́м добро́ возять, носять, — обычное шуточное окончаніе сказокъ. Оце ж і вся (казка), — живуть і хліб жують, і постолом добро, возять. ЗОЮР. II. 12. 2) Металлическая обивка на концѣ чего либо, напр. песта въ толчеѣ. (Шух. І. 161, 162), деревянной лопатки (Шух. І. 164), конца ружейнаго приклада. (Шух. I. 229). 3) Металлическая обивка дна углубленія толчеи, въ которое падаетъ пестъ. Шух. І. 104. Cм. ступа 3. 4) Часть плуга = леміш. Шух. І. 165. 5) Подножка въ токарномъ станкѣ. Шух. 1. 305, 306. Cм. токарня. 6) Названіе вола съ широкими копытами. КС. 1893. VII. 47. Ум. постоле́ць, постолик. Ув. постоли́ще. Чуб. III. 158. Вербові постолища. Грин. III. 98.
Усякий Cм. усяк.
Филозофиста, -ти, м. = философ 2. Філозіфіста наївся тіста, взєв коралі, пішов далі. Вх. Зн. 75.
Чмирь, -рю, м. 1) Короткая шерсть, остающаяся на пестахъ послѣ валянья, сукна. Вас. 172. 2) Острый, противный запахъ. Борсук у норі такого піддав чмиру. Борз. у. 3) ря. Чумазый.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова БАТЬКІВЩИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.