Загостюва́ти, -тю́ю, -єш, гл. Загоститься. Оце було як наша Катря де загостює, то мати дивують: що се доні нема! Така вже доля моя, що в мене не загостюється щастя.
Зоставляти, -ля́ю, -єш, сов. в. зоставити, -влю, -виш, гл. = зіставляти, зіставити. Ляха-Бутурлака не рубайте, между військом для порядку за яризу військового зоставляйте.
Киркати, -каю, -єш, [p]одн. в.[/p] ки́ркнути, -кну, -неш, гл. Рѣзко пронзительно кричать, крикнуть (о курицѣ). Пипоть у курей після ячменю робиться, — вони тоді киркають.
Поназдирати, -ра́ю, -єш, гл. Надрать (во множествѣ). З ляхів козаки поназдирали.
Серпій, -пія, серпни́к, -ка, м. Раст. Chrysanthemum lecanthemum.
Тинутися, -ну́ся, -не́шся, гл. 1) Удариться. Дивись на дитину, а то як минеться, то ще лоба розіб'є. 2) преимущ. безл. Случиться. Все оттак заведуться ласкавими словами одно 'дного шпигати. Тинеться инша шпилька і така, що Пилипиха не стерпить. мн.
Торок II, (ку?), м. Небольшой плотъ изъ 3 — 4 бревенъ; на торки разбивается большой плотъ и пригоняется къ берегу.
Троєшки, -шок, мн. Тройни. Коли де найдуться двоєшки або троєшки, — як хлопчики, то батькові, а як дівчатка, то матері не довго після того животіти.
Уволока, -ки, ж. Земельная мѣра (въ старину), равная 30 моргамъ или 19 десят. 2010 саж.
Штукувати, -ку́ю, -єш, гл.
1) Составлять предметъ изъ отдѣльныхъ частей.
2) Въ овчину, мѣхъ вставлять вмѣсто голыхъ мѣстъ, куски, покрытые шерстью.
3) = шуткувати. Це ми кажемо сміючись та штукуючи.
