Білозір, -зора, м.
1) Красавецъ, милый? Мій білозір на поріг, я йому на талірку періг.
2) Эпитетъ мѣсяца. Місяцю-білозору, зайди за комору.
Вильце, -ця, с. Обрядовое деревцо украинской свадьбы: вѣтвь сосны (зимою) или другого дерева (лѣтомъ) втыкается въ хлѣбъ или свадебный коровай, a каждая вѣточка украшается цвѣтами, колосьями, калиновыми ягодами съ хмѣлемъ, цвѣтными (золотыми, серебряными и пр.) нитками, ленточками и бумажками; къ вѣтвямъ прилѣплены также небольшія зажженныя восковыя свѣчи. Дѣлать вильце называется вити вильце. Оно стоитъ на столѣ въ теченіе всей свадьбы. Иногда употребляется мн. ч.: вильця. Ум. ви́лечко.
Вихід, -ходу, м. Выходъ. Твій вхід і вихід в його буде од нині і довіку певен.
Гетька, -ки, ж. Лошаденка, кляча, крестьянская лошадь.
Затужа́віти, -вію, -єш, гл. = затугавіти. Затужавіла капуста.
Коргіта, -ти, ж. Вырубленное съ корнемъ дерево, употребляющееся для постройки ґаляр.
Поминальниця, -ці, ж. Одна изъ четырехъ осеннихъ субботъ (Кузьмина. Лучина, Дмитрова, Михайлова), въ которыя поминаются умершіе подаваніемъ священнику «на часточку» и воздержаніемъ отъ нѣкоторыхъ работъ.
Причепний, -а, -е. = причепливий.
Тарабанити, -ню, -ниш, гл. Барабанить. Тарабанив пальцями по столі.
Тузяка, -ки, м. Ув. отъ туз.
