Вовнистий, -а, -е. Съ длинной и густой шерстью.
Дворо́к, -рка́, м. Ум. отъ двір.
Долігливість, -вости, ж. = долегливість.
Змаленьку, зма́лечку, нар. Ум. отъ змалку.
Зречися, -чуся, -чишся, гл. = зректися.
Киринний, -а, -е. Грязный, испачканный.
Мете́лочки, -чок, ж. Раст. Lepidium ruderale L.
Непутити, -чу, -тиш, гл.
1) Мѣшать, быть помѣхой, стоять на дорогѣ, сбивать съ пути, съ толку. Любов... і мозок непутить, і кров. Не мені непутить отой Улас головатий, а то б не взяли сина у москалі. Воно б можна до паламарки теє — нема що! але ж батько непутить, а сина чортма.
2) Портить, развращать. Багато нашого брата горілка непутить.
3) Съ отрицаніемъ безлично. не непутить. Не мѣшаетъ. Хоч би й десятку дали, то воно не непутило б.
Полуночний, полуношний, -а, -е. Полночный. Світовая зоря ясна, полуночна темна. Стала полуночна година наступати, став Алкан баша до галери прибувати. Дума. Полуношна зірка зійшла, а вони ще далеко од села.
Споружитися, -жуся, -жишся, гл. Собраться со средствами, съ силами на что, приготовиться къ чему. Я тільки споруживсь іти в волость, аж і він тут їде. Що ти бовкунцем ореш? — Та нема паноче, другого волика; оце насилу споружились на одного.
