Апте́ка и апти́ка, -ки, ж. Аптека.
Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його!
Добро́дій, -дія, м. 1) Благодѣтель. Писало і нікому, ані своєму добродієві, не показувало. Т. Шевченко — наш перший добродій народній. 2) сударь (титулъ) Правда, правда, добродію мій любий. Кланяюсь, прошу: не остаєте ласкою вашою, добродію, і моїх синів. 3) Господинъ (извѣстное лицо). Добродій N написав нову повість. 4) Шано́вний добро́дію! Високопова́жний добро́дію! Милостивый государь! Ум. Добро́дієчко. А де ж він, добродієчку?
Невимовно нар.
1) Невыразимо, несказанно, неизреченно.
2) Безотговорочно, безусловно. Говів, Богу невимовно. Богу невимовно — свічку купила, панахиду поставила, та й усі гроші розійшлись.
Очеркнути, -ну́, -не́ш, гл. = обчеркнути. Держи мак у правій руці, обсип себе і очеркни ним себе округи там, де станеш.
Палярня, -ні, ж. Винокурня.
Посланець, -нця́, м. = післанець. Посланця не тнуть, не рубають.
Сполох, -ху, м. Испугъ.
Струмент, -ту, м.
1) Инструментъ.
2) Музыкальный инструментъ.
Цокотуха, -хи, ж.
1) Деревянный колокольчикъ на шеѣ у рогатой скотины.
2) Говорунья, щебетунья. І молодиці цокотухи тут баляндраси понесли. Курочка цокотуха.
