баша I
Баша I, -ші, м. 1) Паша. Баша турецький басурманський, недовірок християнський. Ум. башенько. Ой миленька, миленька, відсунься від башенька. 2) Опьяняющій напитокъ изъ молотаго проса.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 34.
Том 1, ст. 34.