Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса.
Закрівави́тися, -влю́ся, -ви́шся, гл. Окровавиться.
Залементува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Поднять крикъ, плачъ. Христя припала до труни і страшенно залементувала.
Знітийник, -ка, м. — хлопський. Раст. Epilobium angustifolium.
Ключа, -чи, ж. 1) Деревянный крюкъ. Cм. ключка 2. 2) Въ пѣснѣ о Свирговскомъ, очевидно, кѣмъ-то испорченной поправками, неправильно употреблено вм. ключ — стая птицъ: воронів ключа набігала. Cм.
Москівщи́на и московщина, -ни, ж. Великороссія. Москаль любить жартуючи, жартуючи кине, піде в свою Московщину, а дівчина гине.
Попочок, -чка, м. Ум. отъ піп.
Самодержавство, -ва, с. = самодержавність.
Скісок, -ска, м.
1) Сточенная коса, кусокъ косы, употребляющійся вм. ножа, бритвы и пр. Борода стирчала чорна, остюкувата, давно, мабуть, не бачила скіска.
2) Мѣтка у овцы на ухѣ: а) конецъ уха наискось отрѣзанъ. б) конецъ уха наискось прорѣзанъ.
Соромитися, -млюся, -мишся, гл. Стыдиться, конфузиться. Бо я вже й Бога не боюсь і не соромлюся людей.
