Зама́зувати, -зую, -єш, сов. в. зама́зати, -жу, -жеш, гл. 1) Замазывать, замазать. Не йди туди, де ликом зав'язано, а калом замазано. 2) Запачкивать, запачкать. 3) Покрывать, покрыть въ слѣд. примѣрѣ: Густі хмари замазали небо.
Недобрий, -а, -е. 1) Нехорошій, дурной.
2) Недобрый, злой.
3) Невкусный.
Перещеплювати, -люю, -єш, сов. в. перещепити, -плю́, -пиш, гл.
1) Дѣлать, сдѣлать наново прививки.
2) Перемежать, врѣзываться, врѣзаться. Так, бач, як се урочище перещеплювало наші землі, то й того козака, що тутечки сидів зімовиком, перещепою прозвали.
Призвішкувати, -кую, -єш, гл. — кого. Давать кому прозваніе.
Притаманний, -а, -е. Настоящій, собственный, подлинный. Моя притаманна сестра. Моя притаманна земля. За що я дам кому притаманного огорода. Притаманне моє ягня. Одцуралася і притаманная родина.
Прославлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. прославитися, -влюся, -вишся, гл. 1) Прославляться, прославиться. Прославився на Вкраїні ще козак і Гонта. 2) Только сов. в. Прослыть. Він прославився у селі за великого злодія.
Розціпляти, -ля́ю, -єш, сов. в. розціпити, -плю, -пиш, гл. Разжимать, разжать, разнимать, разнять. Розціпити зуби. Розціпила руки і трохи пальцями повела себе по виду.
Сіпуга, -ги, м. = сіпака. Тут сіпуга, війт-п'янюга вже не докучає.
Стосуватися, -суюся, -єшся, гл. Относиться. Сі слова не до тії пісні стосуються. Мовчить, неначе до його і не стосується.
Уробляти, -ляю, -єш, сов. в. уробити, -блю, -биш, гл. 1) Вдѣлывать, вдѣлать, вставлять, вставить. 2) Дѣлать, сдѣлать, нарабатывать, наработать. Во которий чоловік теє уробляє, повік той щастя собі має. Літом і мале піде, то вробить. Як ручки вроблять, так спина й зносить. Піду додому, мо що небудь до вечора вроблю. Рано вставши, багато вробиш. Пішов.... на поле подивиться, що вона вробила. 3) Дѣлать, сдѣлать, смастерить. А вробимо топірчики та з самої сталі. 4) Воздѣлывать, воздѣлать, обрабатывать, обработать. Тут які рівненькі ріллі, — не так, як у нас. — Е, бо лучче вроблено. 5) — у що. Запачкивать, запачкать, загадить во что. Ото як уробила рукав у сажу. 6) вробити волю. Исполнить желаніе. Мила волю уробила: главку йому поїскала.
