Відрубувати, -бую, -єш, сов. в. відруба́ти, -ба́ю, -єш, гл. 1) Отрубывать, отрубить. Голову йому відрубав. Відрубай кінець, щоб корочча палиця була. 2) Только сов. в. = відрізати 2. А вона мені як одрубала, та ще й при дочках.
Додба́ти, -ба́ю, -єш, гл. Дополнить. Ніхто його не додбає, а ні розруйнує.
Дожда́тися, -жду́ся, -дешся, гл. = Діждатися. Ждав, ждав змій, та й не дождався.
Кнап, -па, м. Ткачъ.
Ми́ня, -ні, ж. Дѣтск. Корова, волъ, теленокъ. Знай, миня, стійло.
Накоха́ти, -ха́ю, -єш, гл. Взлелѣять, возрастить, воспитать многихъ (о дѣтяхъ, животныхъ, растеніяхъ). Навіщо ж ти накохав того скоту, коли не хочеш сам глядіти?
Падання, -ня, с. Паданіе; паденіе. Падання і вставання.
Перепаламарювати, -рю́ю, -єш, гл. Превзойти кого въ исполненіи пономарскихъ обязанностей. Встрѣчено въ скороговоркѣ: Нашого паламаря ніхто не перепаламарює.
Скаву! меж., выражающее визжаніе нѣкотор. животныхъ, напр. собаки, зайца. Лапки попік (зайчик). Скаву! Скаву!
Телусь меж. Призывъ для коровъ.
