Господа́рство, -ва, с. 1) Имѣніе, имущество, хозяйство. Не то господарь, що збереть господарство, а то, що готовоє задержить. 2) Хозяйничанье, хозяйство. Привикай до господарства з молоду, не будеш знав на старість голоду. 3) Хозяева, семейство. Курча як заспіва, віщує смерть кому з господарства. (Старець) у хаті бавить господарство кобзою.
Замрячи́ти, -чи́ть, гл. безл. Заморосить, пойти мелкому дождю.
Наречи́, -чу́, -че́ш, гл. = наректи.
Нахлипатися, -паюся, -єшся, гл. Наплакаться всхлипывая.
Обмішка, -ки, ж. Отруби или мука, подмѣшиваемыя къ корму домашнихъ животныхъ.
Об'являтися, -ля́юся, -єшся, сов. в. об'яви́тися, -влюся, -вишся, гл. 1) Являться, явиться, появиться, обнаруживаться, обнаружиться. Честь і слава Кийову й Дніпрові, коли об'явиться там новий филозоф. Святий Миколай об'явивсь до його стариком. 2) Представляться, представиться, явиться. Як єсть у тій хаті відьма, вона тобі тії ж ночі сама об'явиться. Він пішов у те село, переночував у їдної баби і не знає, шо то його село і на другий день об'явивсь громаді. 3) Дѣлаться, сдѣлаться явнымъ. Нема бо нічого схованого, щоб не об'явилось.
Очухатися, -хаюся, -єшся, гл. Обтереться, стереться.
Передзижчати, -чу́, -чи́ш, гл. Пережужжать.
Підручник, -ка, м.
1) Помощникъ, подчиненный. Проходив він із своїми підручниками мимо козацької купи.
2) мн. Перила. В оттаких великих хатах добре ходити, скрізь підрушники, шоб часом не впасти.
Показувати, -зую, -єш, гл.
1) Показывать, показать, указывать, указать. Сидимо в садку, він мені показує: «Дивись, яка вода чиста». Ой там дівчина жито жала, дороженьку показала. А чому ж не зумію? — каже дівчина. — Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму. Не плач, Катерино, не показуй людям сльози.
2) безл. показує. Кажется. З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало.
