Буркунець, -нця, м.
1) Ум. оп. буркун.
2) Порода сельдя: бѣшанка.
Дзьоблинка, -ки, ж. Сумка (четырехугольная шерстяная) у гуцуловъ, родъ котомки, надѣваемой черезъ плечо.
Жак, -ку и -ка, м. 1) Расхищеніе, грабежъ, расхватъ. На жак кидати. 2) Работа всѣмъ обществомъ при условіи, что каждый получаетъ добываемаго продукта (напр. сѣна при косьбѣ общественнаго сѣнокоса) столько, сколько за одинаковое для каждаго время успѣетъ добыть. Косять, було, так: от як поспіє трава.... осавула.... з вечора того дня, що мається буть косовиця, дає повістку.... Тоді вже годі висипаться.... Инчий летить чуть світ на громадський жак.... Кожний норовив так справить косу як бритву, щоб не треба було вже завтра клепать, бо там так: одвихнись на саму малу годину, вже й програв, звичайно, як на жаку. 3) Школьникъ, бурсакъ. А такъ какъ школьники въ то же время и пѣли въ церковномъ хорѣ, то отсюда у лемковъ жак — церковный пѣвчій. Отсюда-же и выраженіе: битий жак — бывалый человѣкъ, тертый калачъ. О, то битий жак! Продасть і викупить і гроші пощитає (битий жак). 4) Рыболовный снарядъ, разновидность ятіра. Жак на обручах, крил сажень два, три п'яла на крило. — Жак-полежак: положить (його рибалка), а сам і ляже спать, а за сіткою вже не буде спать. 5) Насѣкомое = бомок.
Жа́лобний, жалобно = жалібний, жалібно.
Можли́вість, -вости, ж. Возможность.
Окаянець, -нця, м. Окаянный человѣкъ. Ум. окая́нчик. Майданчики — окаянчики, не вмієте хліба з поля їсти.
Ошелест, -сту, м. = ожелест.
Перепеля, -ля́ти, с. Перепелка-дѣтенышъ.
Сірохманець, -нця, м. = сіроманець. Вовки-сірохманці нахождали.
Угрівок, -вку, м. Мѣсто, гдѣ солнце грѣетъ.
