Гаталати, -лаю, -єш, гл. Ѣздить, бѣжать вскачь, галопомъ. Оця коняка, аби трохи захотів швидче їхати, зараз гаталає, — ні за що тобі не побіжить тлуса.
Довгота́, -ти́, ж. Долгота. Тисяча літ, як дня довгота супротив вічного живота.
Зелемизелоня, -ні, ж. = земизеленя.
Лучни́ця, -ці, ж. 1) Смолистое сосновое дерево. 2) Родъ факела изъ смолистаго дерева, употребляемый при багреніи рыбы.
Поливайчик, -ка, м. Эпитетъ дождя: поливающій. Ой дощику поливайчику, поливай, поливай!
Попідводитися, -димося, -дитеся, гл. Подняться, встать (о многихъ). Насилу попідводились уранці, — так уночі почаділи. Употребл. и въ ед. ч., когда глаголъ относится къ собирательному имени сущ. Хліб хоч і поліг трохи од гряду, а потому попідводився.
Старчик, -ка, м. Ум. отъ старець.
Упрохати, -хаю, -єш, гл. = упросити.
Циганія, -нії, ж. соб. Цыгане.
Щезати, -за́ю, -єш, гл. Исчезать.
