Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповзати 2

Заповза́ти 2, -за́ю, -єш, сов. заповзти́, -зу́, -зе́ш, гл. Заползать, заползти.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВЗАТИ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВЗАТИ 2"
Ванькир, -ра, м. = валькир. Уман. у.
Вибевкати, -каю, -єш, гл. Проболтаться.
Докі́рник, -ка, м. Укоритель.
Заколи́хуватися, -хуюся, -єшся, сов. в. заколиха́тися, -шу́ся, -шешся, гл. Закачаться, заколыхаться. Опівночі запомнилась і затурготіла під ним земля. Стор. МПр. 42.
Зашати́рити, -рю, -риш, гл. Замотать. Він у мене гроші зашатирив.
Новохрещенець, -нця, м. Неофитъ, новокрещенный. Шевч. 605.
Обпарювати, -рюю, -єш, сов. в. обпарити, -рю, -риш, гл. Опаривать, опарить.
Силющий, -а, -е. Огромный. Силюща могила. Херс. г. Слов. Д. Эварн.
Шкурник, -ка, м. Шкуродеръ. Лохв. у.
Шось мѣст. Что-то. Та шось мені, братця, горілка не п'ється. Чуб. V. 420.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВЗАТИ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.