Верклюг, -га, м. Снарядъ для подвѣшиванія котелка надъ огнемъ (въ жилищахъ гуцульск. пастуховъ и пр.). стовп — столбъ вращается, стоя у стѣны, въ каганці нижнимъ концемъ; вертикально къ нему вдѣланъ въ верхній его конецъ (такъ что выходить подобіе буквы Г) четырехгранный брусокъ дерева, назыв. собственно верклюгом, вдоль котораго двигается берфела (кужба) — пластинка съ крючкомъ на концѣ: одинъ конецъ берфели проходить въ отверстіе верклюга и поддерживается въ немъ чопом — колышкомъ, входящимъ въ отверстіе берфели, а на крюкѣ другого конца висить котелокъ; благодаря ряду отверстій для колышка вдоль берфели, ее можно поднимать и опускать, также двигать по прорѣзу верклюга и такимъ образомъ перемѣщать котелокъ. Cм. вертлюг.
Виливання, -ня, с. Выливаніе; изливаніе.
Володіти, -дію, -єш, гл. Владѣть.
Мо́лодо нар. Въ молодости. Не кайся рано встати, а молодо учитись.
Осуд, -ду, м. Осужденіе. Приймуть ще тяжчий осуд.
Переплачувати, -чую, -єш, сов. в. поплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Переплачивать, переплатить.
Підворотний, -но́го, м. Сортъ горшка, вышиною отъ З 1/2 до 5 вершковъ.
Підсіння, -ня, с. Крыльцо подъ навѣсомъ. Ідуть вони без вдовине подвір'я, вдовина дочка замітає підсіння. Ум. підсіненько, підсіннячко. Красная Марусенько, не виходь раненько на нове підсіненько.
Розонаджити, -джу, -диш, гл. = розоначити.
Сарана, -ни, ж. Саранча. Накочувала сарана.
