Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

утушковуватися

Утушковуватися, -вуюся, -єшся, сов. в. утушкуватися, -куюся, -єшся, гл. Кутаться, закутываться, закутаться. Наділа корсет, кожушину й свиту: і на щоб так утушковуватись. Харьк.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 367.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУШКОВУВАТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "УТУШКОВУВАТИСЯ"
Баранчук, -ка, м. = баранець 1. Желех. Въ нѣкоторыхъ пѣсняхъ употребляется какъ припѣвъ: Гоп, чук, баранчук, а на боці дудка! Кедь би мені не миленька, не був би я тутка. Гол. IV. 512.
Відтягувати, -гую, -єш, гл. = відтягати.
Дремлю́га, -ги, ж. Птица козодой, Carrimulgus europaeus. Черк. у.
Заша́вкати, -каю, -єш и зашавкоті́ти, -кочу́, -тиш, гл. Зашавкать, зашамкать. Св. Л. 303. Зашавкотів старий. Св. Л. 309.
Зводні́ти, -ні́ю, -єш, гл. = збідніти. Під лавкою капусточка, тиждень, як кипіла; ой їж, коли хоч, коли не зводніла. Н. п.
Зучатися, -ча́юся, -єшся, сов. в. зучи́тися, -чу́ся, -чишся, гл. Пріучаться, пріучиться. Бо під батьковськими крильми я зучивсь до бою. К. МБ. III. 246.
Кудла, -ли, ж. 1) Всклокоченная голова. 2) Мохнатая собака.
Обісмілюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обісмілитися, -люся, -лишся, гл. Дѣлаться, сдѣлаться смѣлѣе, осмѣлиться. Мовчав він, то дітвора обісмілювалась і підійшли до його ступнів з-на десять. Св. Л. 192.
Півкуля, -лі, ж. Полушаріе. Желех.
Простець, -ця́, м. Прямое направленіе. Верне і соб, і цабе, а простець і мине. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова УТУШКОВУВАТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.