Зрадник, -ка, м. Измѣнникъ, предатель. Вибрав Юду Іскариоцького, що стався зрадником.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай.
Лакейка, -ки, ж. Жена лакея.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував.
Мандрува́ти, -рую, -єш, гл. 1) Странствовать, путешествовать, ѣздить. Де то моя Катерина з Івасем мандрує? Я гадаю мандрувати. 2) Отправляться, ѣхать, уходить. Ой не плачте ви, карії очі, од роду мандруючи. Сватай мене, Марку, чи не оддасть мати. Як не оддасть мати, будем мандрувати.
Удвох нар. Вдвоемъ. Хоч ох, та вдвох. Тому добре, хто вдвох.
Унучка, -ки, ж. Ум. отъ унука.
Хандра, -ри, ж. Норовистая кобыла.
Чинбарство, -ва, с. Кожевничество.
Шепотати, -чу́, -чеш, гл. = шептати. Гай шепоче, гнуться лози.
