Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

заповітритися

Запові́тритися, -рюся, -ришся, гл. Запропаститься.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОВІТРИТИСЯ"
Баранник, -ка, м. Пастухъ барановъ. О. 1862. V. Кух. 36.
Відлежувати, -жую, -єш, сов. в. відлежати, -жу, -жиш, гл. Пролеживать, пролежать, лежать извѣстное время.
Зармути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. = засмутитися. Угор. Гол. III. 490.
Кателицтво, -ва, с. Католичество. Теперечки тілько мені і надії, що на те кателицтво і патерів. Стор.
Наскакувати, -кую, -єш, сов. в. наскочити, -чу, -чиш, гл. Наскакивать, наскочить. Тут їм назустріч і коні наскочили. Стор. Не кінь наніс, але сам молодець наскочив. Ном. № 7046. Оттут би наскочить на його наглою смертю. К. ЦН. 227. Мовчи! — ткнула пані, наскакуючи. МВ. (О. 1862. III. 70).
Поснувати, сную, -єш, гл. Сдѣлать основу для ткани; протянуть нитки. Що по нашім двору чорним шовком та посноване. Грин. ІІІ. 470.
Приленути, -ну́, -не́ш, гл. = прилинути. Ой прийди або прилени ти соколоньком до мене. Мет. 60.
Розчитатися, -та́юся, -єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.
Свячення, -ня, с. Освященіе.
Трепілка, -ки, ж. пт. Coturnix communis, перепелъ. Вх. Лем. 475.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОВІТРИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.