Гри́па, -пи, об. Неповоротливый человѣкъ, неуклюжая толстая женщина. Така грипа; як іде, то й земля гуде. Ув. Гри́пище.
Зги́блий, -а, -е. Погибшій.
Мишва́, -ви, ж. соб. Мыши. Мишва притихла.
Негодяний, -а, -е. Ненастный. Пішли негоди, ударили холоди, — негодяна осінь.
Потуркотіти, -кочу, -тиш, гл. = потуркотати.
Прожог, -гу, м. Стремленіе, стремительность. Страховище, наставивши роги, неслось з усього свого страшного прожогу.
Скаятися, скаюся, -єшся, гл. Раскаяться. Чорна гречка, білі крупи, не впадайся, дівча, в руки, бо як мені попадешся, то й на послі не скаєшся.
Смикати, -каю, -єш и смичу, -чеш, одн. в. смикнути, -ну, -неш, гл. 1) Дергать, дернуть. За гілочку смикнув, аж дерево те затріщало. Ми сидимо, а він смиче мене за одежу та й пита: чи нема у вас копишника. 2) Выпить. Через край смикнув окаянної варенухи. Добре цівкою смикнув. 3) смикнути лю́льки. Покурить. А чи не смикнули б, пане Павле, люльки? 4) Тащить, стащить. Стала смикати хазяйське то се, то те.
Хвальшувати, -шую, -єш, гл. 1) Поддѣлывать, фальсифицировать. По фальшованих ще за наших прадідів історичніх документах. 2) Лицемѣрить, неискренно что-либо дѣлать. Ти Богу присягала фальшуючи. Ти бачиш, як вони фальшують з нами (ляхи з українцями).
Шкарідь, -ді, ж. Мерзость, гадость.
