Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

запозавчора

Запозавчо́ра нар. Третьяго дня. Волч. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 82.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗАВЧОРА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗАПОЗАВЧОРА"
Гикнути, -ну, -неш, гл. Однокр. в. отъ гикати. Икнуть.
Дне́шній, -я, -є. Сегодняшній. Вх. Уг. 236.
Колисатися, -шу́ся, -шешся, гл. Колыхаться. Усе чутніш плескавсь та колисавсь Дніпро. МВ. ІІІ. 98.
Неминущий, -а, -е. = неминучий. Смерть — неминуща дорога. Посл.
Опарканити, -ся. Cм. опарканювати, -ся.
Повсяденщина, -ни, ж. Обыденность. Сходили з громохмарньої гори у юдоль повсяденщини. К. КП. 130.
Пожеребитися, -бимося, -теся, гл. Ожеребиться (о многихъ).
Сточувати, -чую, -єш, сов. в. сточи́ти, -чу́, -чиш, гл. 1) Точить, источить. Щоб тебе нориці сточили. Ном. № 13626. 2) Соединять, соединить, связать, сшить. Ці обидві дошки короткі, треба їх сточити. Міусск. окр. 2) Сливать, слить вмѣстѣ оставшееся въ разныхъ посудахъ. 4) сточити брехню. Выдумать небылицу, соврать. Чи брехеньки які сточити, кому імення приложити, то так як раз і додала. Котл. Ен. III. 72.
Урожденець, -нця, м. Уроженецъ. Волч. у.
Учепистий, -а, -е. Привязчивый, навязчивый. Ну та й учі'пистий хлопець; на улицю як вийдеш, то й не одстане. Черн. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗАПОЗАВЧОРА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.